Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
28.06.2016 12:33Повість
 
Випробування
30000
З дозволу батьків
© Босорканя Йовжівна

Випробування

Глава друга

Знайомство

Босорканя Йовжівна
Опубліковано 28.06.2016 / 36794

Як, на вашу думку, діє диявол? Як саме він нас спокушає, збиваючи з правильного шляху? Можливо, це тихий внутрішній голос, що нашіптує нам робити лихі вчинки. А можливо? Тільки можливо, ми зустрічаємося з ним в повсякденному житті, навіть не здогадуючись про це. Можливо, це наш друг, знайомий, колега…

Може, це саме та людина, яка вперше запропонувала вам: «А, забудь про все. Давай нап′ємося…» А потім, наступного дня: «О, привіт! Може опохмелимося?» Вмовляючи вас, ніби Єву в саду біля забороненого дерева. І ви вже навіть не помічаєте, як опускаєтесь на дно алкоголізму. Але ж був той перший раз, коли ви могли відмовитись, але не зробили цього. Ніколи не задумувались, що саме так може діяти Сатана? А даремно.

А я от подумала, хто є тією людиною, що вперше пропонує своєму другу скуштувати наркотик. Спочатку, звичайно, легкий: «Ми ж тільки покуримо. Це ж не призводить до звикання…» А потім…Потім по різному буває, дехто дійсно спробувавши «травичку» відмовляється згодом від неї і живе далі. Але дехто…Дуже часто буває, що почавши з легкого людина починає вживати важкі наркотики, а потім, скоріш за все, передоз, смерть, поховання, сльози і страждання близьких, якщо вони є.

Ви скажете, що все це так банально. Так просто для Князя Темряви. Чому, ми люди, думаємо, що Сатана проявляє себе тільки як велике зло – у війнах, геноциді, вбивствах та жорстокості? Ми, засліплені своєю самовпевненістю, навіть не задумуємось, що він здатен бути у нашому житті, щоденно. Чому ми думаємо, що він не здатен заволодіти нашим життям і нашою душею? Самовпевненість і гординя: «Може хтось інший, але точно не я. Я ж хороший хлопчик (чи хороша дівчинка). Що б не сталося, я ж ніколи не зійду з правильного шляху.»

Все починається з малого і такого знайомого багатьом із нас: « Ми ж сидимо, розважаємось. Всі палимо «косячок», один ти як «біла ворона». Може й собі закуриш? За компанію.» Скажете: це нічого? Все починається з малого. А хто є тою людиною, що вперше запропонувала нам цей шлях? Може, це друг якого знаємо усе життя, а може хтось, хто увійшов в наше життя не так давно?..

Ваня також вважав себе хорошим хлопчиком. Він не вірив ні в Бога, ні в диявола. Він просто жив. Та, насправді це був дійсно добрий, вихований і чемний хлопець двадцяти років. Мамина гордість і надія.

Батьки розлучились, коли Івану було років десять. Батько одружився згодом і зараз у нього вже інша сім′я, інші діти. Тому Ваня жив із мамою, ще з дитячих років зрозумівши, що залишився єдиним чоловіком у сім′ї. Мамин захисник і опора в житті.

Можливо тому, що намагався здобути увагу і любов батька, а може й тому, що не хотів лишній раз засмучувати матір, Іван був напрочуд старанним і вихованим хлопцем. Добре навчався в школі і, набравши високі бали на тестуванні, з легкістю вступив до ВУЗу. Де, так само, робив успіхи в навчанні, одночасно працюючи, щоб допомогти матері з кредитом на житло.

Та найкраще охарактеризувати Ваню, вам любі читачі, зможуть бабусі їхнього будинку, що, зазвичай, сидять на лавочці біля під′їзду: «Яка ж чемна дитина. Завжди привітається. Якщо треба, і в магазин сходить, бо нам вже важко. Мамі своїй помагає. Підробляє у вільний час. Чудо, а не хлопець…»

Ви помічали, коли-небудь, як кардинально в якийсь момент може змінитись людина? Ніби її підмінили. Чому? Що з нею сталося? Може в неї біс вселився? А може він просто поруч, навіюючи вчинки і слова?


Був звичайний день в інституті. Час пролітав швидко, а йому стільки всього ще треба було зробити. Дописати конспект, а ще ж отой реферат доробити, а ввечері на роботу. Часу катастрофічно не вистачало, тому приходилося вчитися на перервах. А що поробиш?

Ваня закінчував черговий конспект, коли в аудиторію увійшов хлопець. Всі дівчата, побачивши його красу, затамували подих і спостерігали за ним, мов зачаровані. Це була якась неземна краса, ніби янгол увійшов у приміщення, а може й диявол. Модний одяг, що був на ньому, підкреслював його прекрасну статуру, а на вустах грала посмішка. Вона була, якоюсь, наглуватою чи зловісною, а можливо просто спокусливою. Весь його образ ніби промовляв: краще зі мною не зв′язуватись, бо проблем не обберетесь. Але, у той же час, було в ньому щось магнетичне, загадкове і привабливе. Щось, що визивало бажання подружитись з ним.

Увійшовши в аудиторію, незнайомець не озираючись, попрямував до місця, поруч з яким сидів Іван. Присівши, деякий час спостерігав за навколишнім, відбиваючи незнайомий марш пальцями по парті, а потім, зазирнувши Вані через плече, промовив:

- Хм, перерва, а ти вчишся. – Простягнувши руку для привітання, продовжив. – Привіт! Мене звати Лукас. Я перевівся до вас зі свого вишу. Тепер навчатимусь тут. Будемо знайомі?

- Угу. Я Ваня. – Автоматично потискаючи простягнуту руку промовив Іван, майже не слухаючи сусіда і продовжуючи свою роботу. – Ласкаво просимо.

- Ет, дякую. Ой, скільки можна? Перерва же ж. А ти все вчишся. Ботан, чи що? Завваж, дівчата таких не люблять. Та нічого, от станемо друзями і я зроблю з тебе людину. Навчу як треба жити. Так що, будемо друзями?

У Вані в житті було мало друзів, а, якщо чесно, то їх не було взагалі. Він же ж постійно зайнятий. Навчання. Робота. Його однолітки вважали хлопця дивакуватим і старались уникати. А тут, и не вперше у житті, запропонували дружбу. Отак, одразу. Звичайно ж він погодився. Якби ж він знав? Якби він знав, що саме з цього все й почалося, з потиску рук на знак дружби. А може на знак укладання угоди? Не даремно, в якусь хвилину, серед ясного сонячного неба прогримів грім, почалась гроза. І звідки взялись ці хмари?

Диявол, знаходячись посеред людей, може приймати різних облич. Цього разу, Люцифер, син Ранка, вирішив стати другом вибраного клієнта. Вивчивши справу, він зрозумів, що саме як друг матиме найбільший вплив на хлопця. Отже, його світлість, став Лукасом Рановим, болгарським студентом з українським корінням. Що перевівся з свого навчального закладу для того, щоб ближче познайомитись зі своєю другою батьківщиною.

Все пройшло добре. Знайомство відбулося. Перший хід зроблено – вони друзі.

«Це тільки початок, хлопчику мій. Тільки початок. Насолоджуйся, доки можливо, своєю наївністю і стабільністю життя. Скоро все зміниться, - думав Люцифер, роблячи вигляд, що уважно слухає чергову лекцію, по темі якої знав у рази більше лектора за кафедрою, – а, разом з тим, змінишся і ти…»

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
23.06.2016 Проза / Повість
Випробування (Глава перша)
30.06.2016 Проза / Повість
Випробування (Глава третя)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Останні краплини
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Гроші не пахнуть
23.10.2016 © Олена Яворова / Есе
Твоє пекло чийсь рай
20.10.2016 © Олена Вишневська / Новела
По той бік дверей
30.09.2016 © Карабєн-Фортун Катерина / Нарис
Сповідь на диктофоні
Повість
01.07.2016
Випробування (Глава четверта)
28.06.2016
Випробування (Глава друга)
22.06.2016 © Галина Галіна
Подорож до Єгипту (2.)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 36  Коментарів: 4
Тематика: Проза, Повість
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.06.2016 14:14  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Прочитаю, але потім. Спочатку своє допишу. Я думала це буде невеличка історія на 2 глави, а воно аж ніяк не виходить. Сама не знаю як скінчиться зараз, бо спочатку був зовсім інший сюжет. Беру ручку, починаю писати і виходить зовсім інше,що планувала, аж самій цікаво до чого дійду.))
Дякую за коментар і за рекомендовану книгу. Люблю читати містику, в ній є над чим подумати. 

 29.06.2016 23:12  Панін Олександр Мико... для © ... 

Сюжет розвивається гарно, цікаво знати , що буде далі. Окрім спокуси  з боку пана Д.( він спокушає лише христіан та іудеїв), існує чимала кількість тих, кого називають "нечистою силою". Вони злі, капосні ворожі, пролазять в усі шпарпинки повсягденного життя. Саме від них надходить найбільша небезпека.


Може Вам було б цікаво ознайомитись з - Жак Казот "Влюбленный дьявол"?

 29.06.2016 14:38  © ... для Тетяна Белімова 

Дякую за коментар)) З дівчиною все б було дуже просто. Він спокусив би її своєю красою і все. Я не люблю легких шляхів)) 

 29.06.2016 09:19  Тетяна Белімова для © ... 

Ну що? Ось ми й познайомилися з головним героєм, заради якого це все й починалося? Зазвичай у сучасних письменниць головними персонажами є таки дівчата. Приємно, що у Вас інший підхід, навіть креативний в умовах сучасної жіночої прози.
Мені Ваш герой сподобався. Чекаю продовження))
Щасти! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +11
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +55
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
12.04.2011 © Закохана
12.04.2014 © СвітЛана
09.12.2010 © Тундра
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди