Юні та зелені
Ким будеш ти, якщо не станеш Долею?..
Невже ОТАК стрічаються ТАКІ?..
В цім хаосі я видавалась хворою,
А ти сердечка креслив на землі.
Зашурхотіли клени зелен-листям.
Волога тиша висотала нас.
Задумайся. Невже ця дружба – чиста?
Якась межа постала поміж нас.
Віддам всю тугу зеленастим кленам,
Нехай беруть, а то я знов впаду.
Які ми – леле! – юні та зелені,
Як легко з долі створюєм біду.
