22.10.2016 15:31
для всіх
80
    
  1 | 1  
 © Олександра

Так легко

Так легко

Так легко над полем стелився молочний туман.

Сьогодні так легко було крізь міста утікати.

І знати напевно, що це вже тепер не обман,  

Що тут, у долонях, стоять посивілі Карпати. 


Що сильно боліло, та вже, як не вір, не болить.

Що правди цурались, а з попелу брали сувої. 

Що тут, серед гір сильне серце тихенько щемить,  

А смуток з проблемами ззаду зібрались у строї. 


І вже не хвилює: любив, не любив, розлюбив...

І вже все одно, які справи й наскільки накручені,  

Лише не байдуже та кількість заплаканих злив,  

Що вперше були на його невідомих зарученах. 


Так легко і дивно прийнялась вечірня гроза,  

І вітер незвично лягав коло місяця спати...

І білий туман, й самотня природа краса...

І дивно, і легко сьогодні було утікати.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.10.2016 22:34  Іванка Світла => © 

Цікавий вірш!