19.01.2017 00:03
Без обмежень
190 views
Rating 0 | 0 users
 © Олена Зінченко

Подарунок

Поринули в моря – без берегів

Холодно-безпорадними ночами

Пливли назустріч і обітниця вітрів

Розсіювала бурі поміж нами…


Знайшлись та загубилися одразу

То справа долі чи чиясь вина?

Та я щаслива бо торкнулася, наразі

Скарбів чуттєвих океанів дна


Ти ж зрозумів - нема обійм… безумних

І радо скинув зайве …на підлогу

Зіграв в моїм оркестрі на всіх струнних

Забув у розпач сірий свій дорогу


Від світла приховав розширені зіниці

Вивчав, як учень нашу насолоду

Допоки ще душа моя ятриться

Тримай, тримай безцінну нагороду –


Посвячену, натхненну, а для долі

Твоєї безоплатну - ти тремтів дарма

Свободної це подарунок волі

За все я заплачу сповна... сама


Чим? Та мене це не бентежить

Я не торгуюсь за відвертий поцілунок

Сплачу я за кохання, за безмежність

Бо маю я СЕБЕ - найкращий подарунок!


© Олена Зінченко 2017

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Де головне? / Вірш | Олена Зінченко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Я - маг переоцінок / Філософський вірш | Олена Зінченко».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Олена Зінченко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо