20.01.2017 01:15
для всіх
245
    
  - | -  
 © Олена Зінченко

Де головне?


Де головне, де істинна посвята?

І де дають проскури і вино?

Де не іде ще брат на брата?

Де стать і статок когось – все одно?


Таки здогадуюсь, де цей пристанок -

Туди дістанеться лише мій дух.

А решта – озирнеться н останок, 

І стане їжею для черв’яків і мух


Але тепер я маю гарну здібність:

Побачити приховане в простому

Відчути в різному подібність

І, головне – пізнати щастя в тому!


Зберу себе серед тисяч зволікань, 

На перший погляд, начебто важливих

Вітрин, реклам позбудусь зазіхань

На внутрішню свободу надвразливу


Хіба не привід це відсвяткувати!?

Кохатися і босоніж ходити

Обожнювати світ, вірші писати

І, знову...(я повторююсь), любити…


© Олена Зінченко 2016

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.01.2017 01:40  Серго Сокольник => © 

Ось саме те, що я люблю у світі-
Кохатися і босонІж ходити...)
Правда. Не завжди дають це робити спокійно. Як і вірші писати теж, доречі) Респект)