Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
19.07.2017 05:47Історія
До дня незалежності України  Про Батьківщину  Про рідний край  Про минуле  
00000
Без обмежень
© Іван Петришин

Червенські Городи

Історія Руси Києвської та Польщі

З Історії Східної Європи

усім- з Підсяння, Белзу та Земель Червенських, Радимичам і В`ятичам, та - їхнім правнукам
Іван Петришин
Опубліковано 19.07.2017 / 42718

ГОРОДИ ЧЕРВЕНСьКІ


/з польської/


Ймовірні межі держави Полян на початку панування Мєшка І і землі, долучені тим володарем. Східний кордон Городів Червенських опирається на пробігаючий через той реґіон європейський водорозділ .


Городи Червенські (німецькою- Ротбурґерлянд, українською- Червенські городи, угорською- Вюрюшфюльднек) - то загально-прийнята в історієграфії назва земель, що знаходяться на давньому польсько-руському пограниччі.

Городи ті згадувалися у джерелах, у "Повісті Тимчасових Літ", як предмет розбрату Польщі і Руси. Перша згадка про Городи іде ще із 981 р., коли їх здобув їх від поляків князь київський Володимир І.


НАЛЕЖНІСТь


Найдавніша належність Городів Червенських сьогодні, в історієграфії, не до кінця усталена.

Згідно із Нестором, терени над Сяном і Віслою у першій половині ІХ ст., були землями Радимичів, які потім перемістилися у реґіон, що знаходиться між Дніпром, Десною і Сожем. У 885 р., вони були приєднані до Київської Руси руським князем Олегом. За Нестором, Радимичі і Вятичі повинні були походити від ляхів і мали б бути ляхами. Джерелом, яке у даному питанні найвагоміше, є запис "Времінних Літ" /"Повісті Тимчасових Літ" від року 981.


У літо 6489 (981 р.), пішов Володимир на Ляхи і зайняв їх городи: Перемишль, Червень і інші городи, які дотепер є під Русією. Того ж року, пережміг і В`ятичів, і наклав на них данину від плуга [ данина/дань - від "давати"], яку брав теж і його батько.

До держави Мєшка І входили землі над Сяном і Бугом, які охоплювали і Городи Червенські. Лендзяни, що жили на тих теренах, були запорою від натиску Руси на захід. Про це свідчить система оборони Ледзян, який скерований у південно-східному напрямку, в якому ключову роль відіграв Червень (тепер- Чермна) і Белз, а також господарське підкріплення на західному березі Гучви.

Використовуючи розрив чесько-польської спільності і напад Оттомана ІІ на Польщу у 979 р., Київський князь Володимир Великий, у 981 р., захопив простір, де проживали Лендзяни.

При військовому походові на Київ, у 1018 р., Болеслав Хоробрий відбив ті землі. У 1030 р., варязькі війська Рюриковичів захоплюють Белз, а, в наступному році, Ярослав Мудрий при допомозі Гарольда ІІІ, - і інші городи ляхів, аж по Сян. З того самого року і походить останній спогад про Городи Червенські:


Року 6539 (1031), Ярослав і Мстислав зібрали воїнів багатьох, пішли на Ляхів і зайняли Городи Червенські знову, і спустошили землю ляську, і багатьох ляхів привели, і розділили їх. Ярослав посадив своїх над Руссю, і там вони- до нині.


Велика частина польсько-ледзянської народності була переселена до Києва, це мало полегшити керування колоністам з Руси. З того часу, ті землі мали характер змішаного польсько-руського пограниччя.


Ті землі, у ХІІІ ст., почали позначати Червону Русь- у назві об`ядналися два мотиви: Городів Червенських, а також вказаних Нестором червоних хорватів. Найвірогідніше, цю назву дали тим землям Рюриковичів найближчі сусіди- поляки і угорці. При тому, Червона Русь своєю територією займала набагато більшу площу, ніж Городи Червінські, які включали також і частину Бескидів аж до хребтів Волині.


Руське панування закінчилося у ХІV ст., саме коли король Казимир Великий правом спадковості (після безпотомної смерті Болеслава Юрія ІІ) долучив ті землі до Польщі.


далі буде


переклад з польської- Івана Петришина

CША 18.07.2017
___________
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
16.07.2017 Публіцистика / Історія
Роздробленість Руси. Напади. Князіє Великі (ІСТОРІЯ РУСИ КИЄВОЇ)
19.07.2017 Поезії / Любовний вірш
Король Му Байкджє: Пісня Содонґа (КОРЕЙСьКА КЛАСИЧНА ПОЕЗІЯ)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
14.10.2017 © Чиянова Марина Вікторівна / Політика та суспільство
Права жінок в Україні
05.10.2017 © Чиянова Марина Вікторівна / Політика та суспільство
Любов до країни
16.09.2017 © Чиянова Марина Вікторівна / Політика та суспільство
Справжня свобода
26.08.2017 © Чиянова Марина Вікторівна / Культура та мистецтво
LEARNING STYLES AND CULTURE - СТИЛІ НАВЧАННЯ ТА КУЛЬТУРА
21.08.2017 © Чиянова Марина Вікторівна / Політика та суспільство
Art in Ukraine - how to thrive during a crisis. Мистецтво в Україні: криза та виживання
Історія До дня незалежності України
19.07.2017
Червенські Городи (Історія Руси Києвської та Польщі)
12.07.2017
Історія Давньої Руси Києвської: Київ (ДАВНІ РУКОПИСИ ПРО КИЇВ)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 29  Коментарів:
Тематика: Публіцистика, Історія
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +60
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +96
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +100
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +108
ВИБІР ЧИТАЧІВ
18.09.2013 © Тетяна Ільніцька
26.11.2011 © Микола Щасливий
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
19.11.2014 © Тетяна Ільніцька
12.04.2011 © Закохана
22.09.2013 © Тетяна Ільніцька
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди