Нічний чоловік
Алкогольна хитка хуртовина
заколише, немов у вісні.
Пізня ніч. Незнайомий хлопчина
«на районі» зустрівся мені.
«Вибачаюсь, до центру дістатись…» –
він промовив з тремтінням повік –
«...чи не хочете ви забажати
шлях вказати, «нічний чоловік»?
Загадковій дивуючись кличці
розповів як до центру пройти,
та вже згодом, природно по звичці
намагався відгадку знайти.
Ні від чого почав хвилюватись:
я чомусь полюбив босоніж
по провулкам міським крокувати,
щоб не спати у місячну ніч.
Сивину заховавши під кепку
чисто вибритий, босий іду,
з головою слабкою на клепку,
може ще когось в місті знайду.
Познайомимося – та й по всьому:
стане легше нисати мені,
повернувшись з лікарні до дому,
щось подібне, про сонячні дні.
Тим, хто спить в океанських глибинах
не до світла на темному дні.
Алкогольна хитка хуртовина
заколише, немов у вісні.