25.01.2018 14:06
Без обмежень
88 views
Rating 5 | 2 users
 © Липа Ольга - Душа Українки

Сирія. Нарис. Джебель-Ансария «Помацати хмари»

Сирія. Нарис. Джебель-Ансария «Помацати хмари»



Історично-біографічний нарис (биографическа частина)продовження...


Коли я була дитиною, мама часто розповідала мені про те, що хмари схожі на велику різноманіття тварин і казкових персонажів, і якщо придивитися, можна споглядати незліченні мініатюри з життя різних світів і таємничих історій.



У мене не завжди виходило побачити живі хмарні картини, але я їй, звичайно, неодмінно вірила і старанно вдивлялася в бездонне небо. Тільки ці незбагненні, які пропливаючі, ніби в чарівному дзеркалі картини, швидко танули і перетворювалися на нові, калейдоскопом якихось подій, миттєвостей і неодмінно, почуттів.


Ось ведмідь зупинився біля вікового дуба, зайчик спрямував погляд за обрій, могутній джин задумався біля своєї лампи. Небесний Цар на Ангельський Престолі.


І зараз, перебуваючи в салоні літака, ми летіли вище хмар. І вони вже не здавалися такими чарівними, це були просто хмари, об`ємні, ватяні, щільні. І тепер я розмірковувала про те, що якщо можна злетіти над хмарами, значить, вони цілком речові і до них можна доторкнутися?..


А невдовзі мені стало відомо, що такі думки цікавили не тільки мене...

Старші діти розповідали, якщо піднятися в гори рівно о другій годині дня, можна «помацати хмари»... Раніше, мені доводилось проживати переважно в степовій місцевості і звичайно, ці свідчення викликали в мене частку розумних сумнівів. Але не скористатися нагодою «помацати хмари» було просто неможливим.


Враховуючи, що житловий квартал, в якому ми проживали м. Масьяфі, розташувалося біля підніжжя гірського хребта Джебель-Ансария, навіть поза борту літака, хмари тут були ближче, реальніше, мальовничіше ... А зробивши високогірну прогулянку, які дуже любили радянські родини, і ми зокрема, можна було доторкнутися до небес. Дивно, але небо над Сирією, ніби вище, воно таке блакитне, підсвітлюється сонячними бурштиновими і перловими променями... ніде більше я не бачила такого неба. А зірки нічного небосхилу в Хомсі, такі величезні, ясні, ніби алмази, які ширяють над самою головою і, здається, що до них можна доторкнутися, варто тільки протягнути руки до неба.


Все ж повернемося до головного питання, яке захопило мене в салоні літака ТУ-154, що слідував рейсом Москва-Дамаск, в 1988 році. Чи можна помацати хмари? Безперечно, так. Адже хмари – це множинні крапельки води, що об`єдналися в несподівані і химерні форми, які пливуть і ширяють у небі, білі і пухнасті. І ці крапельки знову і знову зустрічаються над вершинами гір, дивляться на дивовижні пейзажі, дику природу, світ людей... І тут, у горах, вони вже не здаються такими далекими... Ось я стою на схилі гірського хребта і споглядаю хмари лицем до лиця і вони абсолютно білосніжні. А на дотик хмари – вологі і свіжі, невагомі. І зараз, ніби не я їх «мацаю», швидше вони обіймають мене, своєю дивовижною статтю, і я їм посміхаюся...



Автор нарису - колишній місцевий житель Сирії (Дамаск - Хомс - Масьяф (мухафаза Хами)

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Нарис, Про місто

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «А что такое сила без Добра?. / Стихотворение | Липа Ольга - Душа Українки». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Мне странных бдений мысль претит / Стихотворение | Липа Ольга - Душа Українки». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Липа Ольга - Душа Українки.

На світлині - автор Нарису. 1990 р. Сирія. м. Масьяф.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.01.2018 12:48  © ... => Тетяна Ільніцька 

Щиро-щиро дякую пані Танечко))) Нехай Господь Вас Благословить! 

 26.01.2018 09:43  Тетяна Ільніцька => © 

Романтична розповідь)))) Дуже щиро, безпосередньо у Вас виходить, пані Олечко, ділитися спогадами дитинства.
Фото пречудове))))) Таке мімімішне)))) 

Публікації автора Липа Ольга - Душа Українки

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо