Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
25.01.2018 14:06Нарис
Про місто  
Сирія. Нарис. Джебель-Ансария «Помацати хмари»
20000
Без обмежень
© Липа Ольга - Душа Українки

Сирія. Нарис. Джебель-Ансария «Помацати хмари»

Липа Ольга - Душа Українки
Опубліковано 25.01.2018 / 44811

Сирія. Нарис. Джебель-Ансария «Помацати хмари»



Історично-біографічний нарис (биографическа частина)продовження...


Коли я була дитиною, мама часто розповідала мені про те, що хмари схожі на велику різноманіття тварин і казкових персонажів, і якщо придивитися, можна споглядати незліченні мініатюри з життя різних світів і таємничих історій.



У мене не завжди виходило побачити живі хмарні картини, але я їй, звичайно, неодмінно вірила і старанно вдивлялася в бездонне небо. Тільки ці незбагненні, які пропливаючі, ніби в чарівному дзеркалі картини, швидко танули і перетворювалися на нові, калейдоскопом якихось подій, миттєвостей і неодмінно, почуттів.


Ось ведмідь зупинився біля вікового дуба, зайчик спрямував погляд за обрій, могутній джин задумався біля своєї лампи. Небесний Цар на Ангельський Престолі.


І зараз, перебуваючи в салоні літака, ми летіли вище хмар. І вони вже не здавалися такими чарівними, це були просто хмари, об`ємні, ватяні, щільні. І тепер я розмірковувала про те, що якщо можна злетіти над хмарами, значить, вони цілком речові і до них можна доторкнутися?..


А невдовзі мені стало відомо, що такі думки цікавили не тільки мене...

Старші діти розповідали, якщо піднятися в гори рівно о другій годині дня, можна «помацати хмари»... Раніше, мені доводилось проживати переважно в степовій місцевості і звичайно, ці свідчення викликали в мене частку розумних сумнівів. Але не скористатися нагодою «помацати хмари» було просто неможливим.


Враховуючи, що житловий квартал, в якому ми проживали м. Масьяфі, розташувалося біля підніжжя гірського хребта Джебель-Ансария, навіть поза борту літака, хмари тут були ближче, реальніше, мальовничіше ... А зробивши високогірну прогулянку, які дуже любили радянські родини, і ми зокрема, можна було доторкнутися до небес. Дивно, але небо над Сирією, ніби вище, воно таке блакитне, підсвітлюється сонячними бурштиновими і перловими променями... ніде більше я не бачила такого неба. А зірки нічного небосхилу в Хомсі, такі величезні, ясні, ніби алмази, які ширяють над самою головою і, здається, що до них можна доторкнутися, варто тільки протягнути руки до неба.


Все ж повернемося до головного питання, яке захопило мене в салоні літака ТУ-154, що слідував рейсом Москва-Дамаск, в 1988 році. Чи можна помацати хмари? Безперечно, так. Адже хмари – це множинні крапельки води, що об`єдналися в несподівані і химерні форми, які пливуть і ширяють у небі, білі і пухнасті. І ці крапельки знову і знову зустрічаються над вершинами гір, дивляться на дивовижні пейзажі, дику природу, світ людей... І тут, у горах, вони вже не здаються такими далекими... Ось я стою на схилі гірського хребта і споглядаю хмари лицем до лиця і вони абсолютно білосніжні. А на дотик хмари – вологі і свіжі, невагомі. І зараз, ніби не я їх «мацаю», швидше вони обіймають мене, своєю дивовижною статтю, і я їм посміхаюся...



Автор нарису - колишній місцевий житель Сирії (Дамаск - Хомс - Масьяф (мухафаза Хами)

___________
На світлині - автор Нарису. 1990 р. Сирія. м. Масьяф.
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
18.01.2018 Поезії / Вірш
Мне странных бдений мысль претит
30.01.2018 Поезії / Вірш
А что такое сила без Добра?.
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
20.02.2018 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Бігти чи не бігти?
19.02.2018 © Панченко Вадим / Оповідання
Зведений брат Люцифера
18.02.2018 © Меньшов Олександр / Повість
Залізом та кров`ю. Книга перша (1. Бор з Грьонефьелт-фіорду)
18.02.2018 © Маріанна / Мініатюра
Голуб
15.02.2018 © Меньшов Олександр / Повість
Залізом та кров`ю. Книга перша (1. Бор з Грьонефьелт-фіорду)
Нарис Про місто
25.01.2018
Сирія. Нарис. Джебель-Ансария «Помацати хмари»
14.01.2018
Західна окраїна Хомса. Горизонт. Традиції поховання
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 58  Коментарів: 2
Тематика: Проза, Нарис
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.01.2018 12:48  © ... для Тетяна Ільніцька 

Щиро-щиро дякую пані Танечко))) Нехай Господь Вас Благословить! 

 26.01.2018 09:43  Тетяна Ільніцька для © ... 

Романтична розповідь)))) Дуже щиро, безпосередньо у Вас виходить, пані Олечко, ділитися спогадами дитинства.
Фото пречудове))))) Таке мімімішне)))) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +131
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +204
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +170
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +113
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
12.04.2011 © Закохана
20.01.2011 © Михайло Трайста
19.02.2018 © Панченко Вадим
10.07.2013 © Іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди