24.05.2018 19:59
Без обмежень
23 views
Rating 5 | 3 users
 © Марянич Михайло Миколайович

Весняне

Бетонного мурашнику вовтуззя 

і в плетиві дротів, і де-не-де мотуззя - 

У цьому інколи я відчуваю втіху… 

Тоді на лаві я сідаю тихо 

Й дивлюсь… 

Дивлюсь на вікову руїну,  

На метушню, на гамір без упину… 

На гул та верески авто. 

Он пес вимахує хвостом… 

Сміюсь… 

Біжить до мене, лине. 

А хай тобі! Ну йди, почешу спину… 

Вдоволений кудись побіг 

І розчинивсь у безлічі доріг... 

Кудлатий... 

Ну що ж... І я піду. Он небо вже гримить сердито. 

Гляди дощем все буде вмите. 

Який он в ринву забубнів 

Весняний свій речетатив... 

Бувайте. 

м. Одеса 24.05.2018 р.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Сонячне / Вірш | Марянич Михайло Миколайович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Всесвіт / Філософський вірш | Марянич Михайло Миколайович». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Марянич Михайло Миколайович.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.05.2018 11:44  © ... => Костенюк 

Дякую) 

 25.05.2018 11:01  Костенюк => © 

Достойний вірш. Знайомий настрій. 

Публікації автора Марянич Михайло Миколайович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо