11.09.2018 20:45
Без обмежень
139 views
Rating 5 | 4 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Осінь

Тиха осінь сипле подарунки, 

Щирістю своєю підкупа, 

Роздає гарячі поцілунки, 

Та чомусь нема у них тепла…

Поцілує клен – пожовкне листя, 

Від обіймів яблука горять, 

Груші солодом відразу налилися, 

Лиш надумала їх осінь цілувать.

Так зігріти схоче айстри квітку

Подихом вечірньої пори, 

Та заклякне стебельце навіки, 

Зблякнуть на пелЮстках кольори.

По містах і селах ходить осінь, 

Топче пожовтілі спориші.

А мої вуста шепочуть-просять:

- Не цілуй ще юної душі…



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про осінь

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Стежка / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Осінь / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Добродій Ольга Іванівна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.09.2018 08:58  Віталій Перетятько => © 

Вразила кінцівка! Браво! 

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо