10.11.2018 19:41
Без обмежень
20 views
Rating 5 | 6 users
 © Надія

Зі слів українського солдата-добровольця

Оригінал. Автор: Ігор Сичов


СО СЛОВ УКРАИНСКОГО СОЛДАТА-ДОБРОВОЛЬЦА


Я думал, что насильем не решишь

Проблем (войну войной не победишь).

Я был уверен: «срочником» служить —

Напрасно годы жизни хоронить.

Я уважал солдат. И вместе с тем,

Солдатом быть я не желал совсем.

И я «косил». И искренне был рад

Районный обмануть военкомат.

И в чём себя мне было упрекать?

Я думал: «С кем мы будем воевать?

А вот работать в школе — это да!

Давнишняя, заветная мечта…».

Я стал учителем. И я прекрасно знал,

Что класс всегда мои уроки ждал.

Я счастлив был среди детей и книг.

Я научился за короткий миг

Переносить в былые времена

Учеников. Спадала пелена

С их детских глаз, и вместе мы брели

Сквозь прошлое. И видели вдали

Соборы, замки, рыцарей, принцесс…

Шумел средневековый мрачный лес

Над нами. Иль вгрызался в грудь морей

Клин быстроходных римских кораблей.

Кочевники пасли свои стада…

И я бы не поверил никогда

В две тысячи четырнадцатый год…

«Но если, — думал, — мир с ума сойдёт,

А люди превратятся в злих зверей,

И с мирной, тихой Родиной моей

Случится что, в том не моя вина…».

Я думал так…

Потом пришла война.

Ігор Сичов



Переклад українською: Крайнюк Надія




ЗІ СЛІВ УКРАЇНСЬКОГО СОЛДАТА-ДОБРОВОЛЬЦЯ

Насильством (знав) проблем не розв’язати.

(Адже війну війною не здолати).

Напевне знав: «строковиком» служити, —

Даремно роки в безвість хоронити.

ЗізнАюсь, поважав солдат-армійців,

Та не хотів іти в ряди гвардійців.

І я «косив». І був би радий щиро,

Щоб обманути військкомат із миром .

Чи міг би я собі чимсь дорікати?

Я думав: «З ким же будем воювати?

У школі ж працювати — ейфорія!

Моя це давня, заповітна мрія…».

Я став учителем. Давно всі знали, —

Мої уроки нетерпляче ждали.

Поміж дітей, книжок я був щасливий.

Навчився швидко, в мить я особливу

Перенести в часи минулі учнів.

З очей завіса падала беззвучно,

І в ці хвилини всі брели ми разом

Крізь час минулий. Часто чулись фрази

***

Про замки, лицарів, собори і принцес…

Середньовічний хмурий ліс аж до небес

Над нами. Чи вгризався в груди вод морів

Клин швидкохідних римських диво-кораблів.

***

Кочівники десь випасали стада…

Не вірячи, подумав би: — Неправда,

***

В сумний дві тисячі чотИрнадцятий рік…

«Але, — подумав, — якщо глузд утратить світ,

***

А люди перетворяться в злих звірів,

З моєю Батьківщиною (не вірив!)

Щось трапиться… То не моя вина.

Так думав…

Потім почалась війна.

27.02. 2018 рік



Смт Шевченкове 27.02. 2018 рік



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Війна 2014 Україна, Для дорослих (18+)

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вона не приїде... / Бувальщина | Надія». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Надія.


Мій рейтинг: 21

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.11.2018 10:34  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Нічого, пане Каллистрат. Все добре. Просто все це дуже складно.
Дякую. 

 12.11.2018 20:29  КАЛЛИСТРАТ => Тетяна Ільніцька 

Я всегда был за правильное написание слов и текстов и долгое время так и делал, но однажды мне пришла в голову хорошая мысль и я подумал: " Ежли я и дальше буду писать правильно как и все , то как же я тогда стану Пикассом?!"
С тех пор я и расставляю запятые где хочу, потому, что я так вижу и слышу :)))))

Кстати, у меня есть толстенный том Д.Хармса, где его тексты без издательской редактуры, так он же гений!))) 

 12.11.2018 20:05  Тетяна Ільніцька => КАЛЛИСТРАТ 

Ви маєте цілковиту рацію. Визнаю. Усім байдуже до Пушкіна з Далем. Бо всі вчать "правильнописание", вчать, що складні синтаксичні конструкції "потому как" комою не розділяються, тому що не перед усякім "как-ом" кому слід ліпити. А віз і нині там. І хто винен? Учителі? Російська мова з її складною організацією? Рівень? Знову ж таки - хтозна? Навіть російську складно вивчити, не кажучи вже про... Пушкін це знав. 


Перепрошую за давню педагогічну звичку - не можу повз помилку пройти. Тим паче, коли йдеться про російську. Тут маю підвищені вимоги.

Дякую за цікаві спостереження за рівнем розумового розвитку і здатністю вивчати мови)))) Підняли настрій. Їйбо. Не заперечуєте, якщо буду цитувати ваші сентенції? Вельми показово, як на мене :)

 12.11.2018 19:54  КАЛЛИСТРАТ => © 

Да, возможно, что я разогнался не в ту сторону на счёт изучения других языков, как-то не до конца осмыслил это явление) Приношу свои извинения, всё может быть. 

 12.11.2018 19:51  Савчук Віталій Волод... => © 

і Вам дякую за розуміння! )) 

 12.11.2018 19:50  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую, Олександре Миколайовичу. Знаю, що Ви теж захоплюєтесь перекладами.
Успіхів Вам!  

 12.11.2018 19:47  © ... => Савчук Віталій Володимирович 

Подивилась відео. Знаю немало прикладів, коли люди принципово починають вчити українську мову. Особливо це поширене серед бійців у зоні АТО. Підтримую таких людей. Так повинно бути. Ми повинні знати і поширювати свою рідну українську мову.
Дякую.  

 12.11.2018 19:39  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Знаете, пане Каллистрат, я б не сказала, що у мого батька був низький IQ. Тато був розумний і талановитий, а от говорити українською так і не зумів. У нього була жахлива артикуляція, коли він намагався сказати щось українською. Всі сміялися.
 

 12.11.2018 19:25  КАЛЛИСТРАТ => Тетяна Ільніцька 

Та это да)))


Вспоминается байка, как Владимир Даль жаловался Пушкину, что в ста верстах от Москвы его "русский" язык никто не понимает :)))))

Потому, как в диковинку был для местных аборигенов "великий и могучий", они всё больше на своём мокшанском общались, а что уж там учёные придумали, так то дело для грамотных, да и газет тогда ещё не было)))

Как на мой взгляд, так на "русском" языке в России стали говорить более-менее уже после Второй Мировой войны, что газеты появились, а что и по радио вещали с утра до вечера на государственном языке, ну, а по дому, да по хозяйству всё равно общались на прародительском )))))

 12.11.2018 19:25  © ... => Тетяна Ільніцька 

Я згодна з Вами, пані Тетяно. Мабуть, таки дійсно треба було подати автору свій вірш українською мовою. Не заперечую. ВІн патріот. Дуже порядна людина і принципова.
***А от почав писати прозу і знову російською. Не знаю, як все це пояснити.
***Двомовність — небажане явище. Та думаю, що зробити повний перехід на державну мову буде дуже непросто. Надто укорінили російську наші брати.
Дякую Вам за розмову. 

 12.11.2018 19:24  Савчук Віталій Волод... => Тетяна Ільніцька 
 12.11.2018 17:27  Тетяна Ільніцька => © 

Справді, пані Надіє, усі різні. Я кажу, як відчуваю з огляду на збереження української ідентичності. Двомовність роз`їдає країну, мов іржа, це також своєрідна лінія фронту - хочеш бути на українському боці, подумай над тим, щоб писати агітаційні матеріали українською, бо інакше, як тебе ідентифікувати? За що воюєш, зрештою?
Але кожен сам для себе вирішує. 

 12.11.2018 17:19  Тетяна Ільніцька => КАЛЛИСТРАТ 

Не в усіх виходить мову вивчити, хоч би й близьку. А чого так - хтозна. Може, і рівень винний. Знаєте, як кажуть у народі? "Вам - какаяразніца, а мені - приємно, коли українською". 

 12.11.2018 15:37  Панін Олександр Мико... => © 

Майстерний переклад, слава таким людям. 

 12.11.2018 10:48  КАЛЛИСТРАТ => Тетяна Ільніцька 

"Три копейки" в строку :)))


Хорошо бы умом отличаться от врагов, потому, как имея нормальный IQ, можно выучить любой язык :)))))

 12.11.2018 10:31  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую, пані Тетяно, за оцінку перекладу. Захоплююсь цим, мені це подобається.


***Автор вірша за походженням ірландець, але живе в Україні. Воює в зоні АТО. Надзвичайно розумна і талановита людина. Володіє українською мовою, але краще — російською.


***У мене корені російські, але більшу частину життя батьки жили в Україні. Я народилася в Україні. Добре володію обома мовами. Але часто думаю російською, і тягне писати цією мовою (бо батько розмовляв російською).


***Тепер міркую: Поки не починалася війна,...

 12.11.2018 09:05  Тетяна Ільніцька => © 

Майстерний переклад! Слушні думки, потрібні. Шкода лише, що оригінал російською. Пропаганда не може бути мовою ворога, бо інакше чим відрізняємося від рашиста? Лише в мові єдність народу і шлях до волі, бо ми ж не "раби, підніжки, грязь Москви"... 

 11.11.2018 19:49  © ... => Костенюк 

Дякую, пане Костенюк. Сильний автор писав вірш. Тож і переклад вдався.  

 11.11.2018 11:30  Костенюк => © 

Гарний вірш. Гідний переклад. 

 10.11.2018 22:07  © ... => Борис Костинський 

Дякую, Борю! Щасти!  

 10.11.2018 21:44  Борис Костинський => © 

Гарний переклад, Надя! 

Публікації автора Надія

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо