Сага про Гіслі
частина XXIXСини Вестейна приходять до Ауд
Всі люди біжать до землянки Халльбьорна і питають, що все це значить. Бродяги і розповідають, що, мовляв, причепилися до них двоє хлопців, але, говорять, що все це було для них, як грім серед ясного неба. Вони, мовляв, знать не знають, хто такі ці хлопчики. Однак вони розповідають, який ті мали вигляд і які розмови вели. Бьорк, з тих слів, що сказав Хельгі, робить здогадку, що це, мабуть, сини Вестейна. І він іде, потім до Геста, і тримає з ним нараду, як тепер діяти. Бьорк сказав:
- Кому як не мені належить почати тяжбу про вбивство мого шуряка Торкеля. Здається нам, що не так вже і неможливо, що все це і справді діло рук синів Вестейна, бо, настільки ми знаємо, ні в кого, окрім них, не було причини для чвар з Торкелем. І може статися, що цього разу вони вислизнули. Дай же пораду, як приступити до цієї тяжби.
Гест відповідає:
- Якби я здійснив це вбивство, мені б здалося розумним вдатися до такого способу, щоб зруйнувати почату проти мене тяжбу: я би назвався чужим ім’ям. (42)
І Гест всіляко відмовляє Бьорна від тяжби. Всі вважали, що Гест не інакше як був у змові з хлопчаками, так як він доводився їм родичем. Так Бьорк відступається, і нічого з тяжби не виходить. А Торкеля поховали за старим звичаєм, і люди роз’їжджаються з тінгу по домівках. Більше на цьому тінгу нічого важливого не сталося. Дуже не до душі Бьорку ця поїздка, хоча він уже й звик до подібного. І цей випадок став для нього соромом і ганьбою.
А хлопчаки йдуть, поки не добираються до Фіорда Гейртьова, і десять ночей вони проводять під відкритим небом. Вони приходять до Ауд, а Гіслі якраз був там. Вони приходять вночі і стукають у двері. Ауд відкриває їм, вітає їх, і питає, що нового. Гіслі ж лежав у ліжку в підземеллі, і, коли йому загрожувала небезпека, Ауд навмисне підвищувала голос. Ось хлопчаки розповідають їй про вбивство Торкеля і як вони примудрилися це зробити. Говорять вони їй і про те, як довго вони нічого не їли.
- Я пошлю вас, - сказала Ауд, - за гори, до Мошистої Долини, до синів Бьяртмара. І дам вам їжі, і з вами буде від мене знак, за яким вони вас як-небудь сховають. І роблю я це тільки тому, що не хочу примушувати Гіслі надавати вам допомогу.
Ось хлопчаки йдуть до такого лісу, де їх не зможуть знайти, і їдять, бо вони давно вже нічого не їли, а наситившись лягають спати, бо їх дуже хилило до сну.
Примітка:
42)… я би назвався чужим ім’ям…- Гест, натякає, мабуть, на те, що сини Вестейна з’явилися до Халльбьорна під чужими іменами ( про що в сазі не було сказано).
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Ісландія, X ст. н. е.