Сага про Гіслі
частина XXXIVЕйольв і його люди знаходять Гіслі
Гіслі все літо перебуває вдома, і поки що все спокійно. Потім настає остання ніч літа. (57) Як розповідають, Гіслі не міг заснути і ніхто не спав. А погода була такою: було дуже тихо, і випав дуже сильний іній. Гіслі говорить, що йому хочеться піти з дому до свого укриття на південь у скелях і спробувати там заснути. Ось ідуть вони всі троє, і жінки в довгому одязі, і одяг залишає сліди на землі покритій інеєм. Гіслі тримає паличку і вирізує руни, і стружки падають на землю. Вони приходять до укриття. Гіслі лягає і пробує заснути, а жінки стережуть. Тут він засипає, і сниться йому, що в дім залетіли якісь птахи і несамовито б’ються. Вони були більшими за білих куріпок зловісно кричали і борсались в крові. Тоді Ауд спитала, що йому снилось.
- І цього разу мої сни не були хорошими.
Гіслі сказав вісу:
- Чуються дивні звуки
від даху у крові землі, -
знову творець пісень
з Нанною льону в розлуці, -
це дві куропатви
у бійці кривавій б’ються.
Знаю, нагряне скоро
сварка багать Одіна (58)
І тільки-но Гіслі сказав вісу, чують вони голоси. Це прийшов Ейольв і з ним чотирнадцять чоловік. Вони вже побували в домі і бачили сліди, що начебто показували їм путь. Побачивши людей, Гіслі і жінки вибираються на скелю, туди, де їм буде краще оборонятися. В руках у жінок палиці. Ейольв зі своїми підходять знизу. Ейольв сказав Гіслі:
- Моя тобі порада, більше не втікай, щоб не приходилось ганятися за тобою, як за боягузом. Адже про тебе чутка, як про великого сміливця. Давно ми з тобою не стрічалися, і хотілося б, щоб ця зустріч була останньою.
Гіслі відповідає:
- Нападай же на мене, як то і належить мужу, бо я більше не втікатиму, і твій обов’язок напасти на мене першим, адже у тебе зі мною більше рахунків, ніж у твоїх людей.
- Мені не потрібен твій дозвіл, - говорить Ейольв, - щоб самому розставити людей.
- Скоріш за все, - говорить Гіслі, - що ти щеня, зовсім не посмієш помірятися зі мною зброєю.
Ейольв сказав тоді Хельгі Шукачу:
- Ти б отримав велику славу, якби першим піднявся на скелю назустріч Гіслі, і довго б жила пам`ять про твоє геройство.
- Я вже не раз помічав, - говорить Хельгі, - що як тільки доходить до діла, ти не проти сховатися за інших. Але, якщо ти мене вже підбиваєш, хай буде по-твоєму. Але і ти йди сміливіше за мною, не відставай, якщо тільки ти не зовсім баба.
Ось Хельгі наступає з того боку, який йому здається вірнішим, і в руці у нього велика сокира. Гіслі був споряджений так: в руці – сокира, біля поясу – меч і збоку щит. Він був у сірому плащі і підперезаний вірьовкою. Хельгі кидається вперед і заскакує на скелю, прямо на Гіслі. Той миттєво повертається назустріч Хельгі, здіймає меча і рубає його на розмах по поясу і перерубає навпіл, і обидві частини падають зі скелі.
Ейольв підкрадається з іншого боку, але тут його очікує Ауд і б’є його по руці палицею, так що вся рука у нього обм’якла і він покотився зі скелі.
Тоді Гіслі сказав:
- Давно я знав, що у мене гарна дружина, і все ж не знав що така гарна. Але ти мені надала найгіршу допомогу, чим думала, хоча і був твій удар на славу: я би відправив другого слідом за першим.
Примітки:
57)… остання ніч літа…- за ісландським календарем літо починалося в четвер перед 26 квітня, а зима - в суботу перед 28 жовтня.
58)… кров землі… - ріка; творець пісень… - скальд; сварка багать Одіна…- битва (багаття Одіна – мечі).
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Ісландія, X ст. н. е.