Сага про Гіслі
частина XXXVIIПро вчинки Тордіс
Ейольв виїздить із дому з одинадцятьма людьми на південь, до Бьорка Товстуна, і розповідає йому, як було діло. Бьорк зрадів і просить Тордіс добре прийняти Ейольва і його людей.
- Згадай, як сильно ти любила Торгріма, мого брата, і постався покраще до Ейольва.
- Я буду оплакувати мого брата Гіслі, - говорить Тордіс. – Чи не досить буде з убивці Гіслі, якщо я пригощу його кашею?
А ввечері, заносячи їжу, вона упустила додолу миску з ложками. Ейольв поклав меча, - а це раніше був меч Гіслі, між стовпом лави і своїми ногами. Тордіс взнає меч, і, нахилившись за ложками, вона схопила його за рукоять і кидається на Ейольва і мітить йому прямо в груди. Але вона не побачила, і рукоять повернулася доверху і зачепила стола. Удар прийшовся нижче, чим вона розраховувала, в стегно. Рана була велика. Бьорк хапає Тордіс і відбирає у неї меч. Всі вони вскакують і перекидають їжу і столи. Бьорк запропонував Ейольву самому винести рішення, і той призначив повну віру, як за вбивство, і сказав, що призначив би і більше, якби Бьорк поводив себе гірше.
Тордіс називає свідків і оголошує про своє розлучення з Бьорком і говорить, що віднині ніколи не ляже з ним до одного ліжка. Вона дотрималась свого слова. Потім вона від’їхала і оселилась на Тордісовому Дворі на краю Коси. А Бьорк залишився на Священній Горі, поки його не прогнав звідтіля Сноррі Годі. Тоді Бьорк переселився в Ліси Скляної Ріки. А Ейольв повернувся до себе додому і був незадоволений поїздкою.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Ісландія, X ст. н. е.