Дивні сади
з рубрики / циклу «Історичне»
П’янкі сади чарують теплотою
І б’ються в сильцях дивної краси.
Це не для нас із дивною красою
Стрічаються ту відблиски весни.
Повітря чисте... Це лиш так здається...
Отруту убираючи в вуста,
Гарячий сік у вишеньках сміється,
І з ним – гаряча яблунька-весна.
У пуп’янках літають золотаво
Пилинки, що прокинулись од сну.
Радіаційна золота заграва
Впивається в шорстку деревину,
Торкається гарячих оченяток
Тендітних і закоханих беріз.
І холодно в росиночках-зернятках
Отрутно шелестить тонкий рогіз.
Повітря сиве стелиться туманом,
Впиваючись у дзвоники пісень.
Над золотим, та опустілим ланом,
Встає радіаційний новий день.
