20.10.2011 16:04
-
645
    
  6 | 6  
 © Тетяна Чорновіл

Палає ліс в осінній млі

Палає ліс в осінній млі

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Палає ліс в осінній млі, 

Немов мелодія, лунає. 

Зайди лиш – прикрощі малі, 

Й великі болі поглинає. 

Про час не знає. 


Хоч незворотній часу плин, 

В незмінності своїй жорстокий, 

Звучить мелодія хвилин, 

Зливаючись у літ потоки. 

Ще чутна поки…. 


Заломлене крізь часу призм, 

Життя твій вік тобі мудрує, 

Та запустив хтось механізм, 

Який закінченість дарує. 

І так чарує… 


Для чого ці думки пусті, 

На фоні дивних днів осінніх? 

Нема нічого в майбутті 

Крім цих останніх митей тлінних. 

Красою цінних… 


Палахкотить осінній ліс

Торкнулось полум‘я серденька… 

І я горю… Пекуче… Скрізь… 

Лиш попелу лишилась жменька. 

Зовсім маленька. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.10.2013 09:02  Дебелий Леонід Семен... => © 

"Нема нічого в майбутті
Крім цих останніх митей тлінних. Красою цінних...". А ще хочеться вірить, що і там теж так гарно...

 20.10.2011 18:18  Оля Стасюк 

Чарівно.

 20.10.2011 16:38  Каранда Галина => © 

та тож не я, то дитина якась!)))))))))))а наскільки влучно!

 20.10.2011 16:36  © ... => Каранда Галина 

:)))) Так як Ви писали: усі повимирали! Яка краса!

 20.10.2011 16:32  Каранда Галина => © 

Людина горить, а йому - спокій!)))))


побудова сподобалась

 20.10.2011 16:17  Тарас Іванів 

Дуже гарно, Якийсь дивний спокій!!!