Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
19.01.2012 21:12Вірш
Для дорослих  Про Україну  
20000
© Юлія Мазіліна

Доля

Юлія Мазіліна
Опубліковано 19.01.2012 / 8452

Вона стояла на колінах, 

І сльози по щоках текли. 

Вона дивилась на ікони, 

На вишитії рушники 

І тихо Отче Наш читала, 

У Бога щастячка благала. 

За тим спокійно підвелась, 

Клунок зібрала й подалась 

Панську землю обробляти, 

Його убога, стара мати. 

У торбу хліба положила, 

Шматок гарненько посолила. 

У пляшку налила води, 

Щоб в полі пообідати. 

І кожен день з рання й до ночі, 

Тримали серп руки жіночі. 

І від заходу до зорі, 

Співа серце пісні сумні. 

Сидить у тиші, 

Сльози гіркії ковтає. 

Коли повернеться синок 

Нещасна чекає. 

 

І так живе увесь народ

Немає наче у людей клопот, 

Як тільки пана доглядати 

Та його землю обробляти. 

Немає наче у людей душі, 

Вони як тіні, що блукають в тиші. 

Вони мов сплять. 

Вони немов сліпі. 

Їх зжерла панщина, 

І злидні ті страшні. 

А їх би тільки розбудити, 

Їм тільки б очі заспані відкрити. 

Дати їм шматочок власної землі, 

Куди б і ділись злидні ті страшні. 

Так ні, пани їх добивають! 

Від’їли писки і сидять, 

А люди помирають. 

Навіщо ж так робити? 

Навіщо ж так людей ганьбити? 

 

Минає рік. За ним другий. 

Послаб і вузол панщини тугий. 

І дихать стало людям вже вільніше. 

І жити стало якось веселіше. 

Тече собі Дніпро старий 

І вітер гне осоки, 

Та все страждає материнське 

Серце одиноке. 

Сидить собі саменька, 

Чекає сина рідного старенька. 

То в даль подивиться, заплаче, 

За слізьми світу білого не баче. 

А вночі, як спать лягає, 

Здоров’я в Бога попрохає 

Синочку рідному своєму. 

Заплюще очі і згадає: 

Його очиці, немов дві криниці, 

Оте волосся, золоте колосся, 

Щоки ті мов маківки. 

Згадає як стояла над колискою в куточку, 

Душу віддавала рідному синочку. 

Згадає, чоловіка покійного свого. 

Згадає, як життя хотілося того. 

Згадає, як кохала. І як була щаслива. 

Прокинеться, а поруч лихая година. 

 

Малює доля візерунок 

На серці молодому. 

Веде вузенька стежка 

Юнака додому. 

Мина ліси, степи, поля... 

Нарешті рідная земля! 

Нарешті рідная хатина! 

Мамо, зустрічай! 

Іде твоя дитина. 

Ввійшов у двір, 

А він пустий. 

Лиш застила його туман густий. 

Переступив він хати рідної поріг 

Побачив матір, і застиг. 

Лежить вона на лаві, помирає. 

Господь у неї душу забирає. 

Лежить, не ворухнеться, 

А тільки посміхнеться 

Синочку дорогому. 

Радіє, що вернувсь 

Синок її додому. 

Радіє, що побачила в останнії хвилини. 

І руки ті старі тягнуться до сина, 

І тягнеться до матері рідная дитина. 

Упав хлопчина на коліна, 

Матір обіймає. 

Холодні руки їй цілує, 

Пробачення благає. 

І лиш застиглі очі дивляться на сина, 

І посмішка її ласкава і красива, 

Застигла на вустах. 

На віки вже застигла. 

В холодних лиш руках 

Свічка ледь жевріє. 

Скрізь тихо й мертво. Вечоріє. 

Отак життя минає, 

В чеканнях і стражданнях 

Людська душа згорає. 

Проста душа. Нікому не потрібна, 

Так розпоряджається доленька-царівна. 

 

Відлітають в теплий край 

Ключі журавлині. 

Не почуєм більше ми, 

Пісні солов’їні. 

Тепле сонце не зігріє 

Нас своїм теплом. 

Рідне поле не наділить 

Нас своїм добром. 

 

Осінь швидко сторінки гортає, 

Свій останній місяць в путь випроводжає. 

І застогне вся земля під покровом білим, 

І подивиться зима на нас небом сірим. 

 

Знову на колінах 

Батьківщина плаче. 

А на лисому гіллі 

Тільки ворон кряче. 

 

... Стояла край села убогая хатина, 

Колись у ній жила щасливая родина… 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
17.01.2012 Поезії / Вірш
Він та вона
20.01.2012 Поезії / Вірш
Ниточкой обиды каждый день пронизан
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
10.12.2016 © Костенюк / Вірш
Ветеран про Небесну сотню
10.12.2016 © Георгій Грищенко / Вірш
Вигадки і звички
10.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Запорука Виживання (Жах)
10.12.2016 © ОлексАндра / Вірш
Слова
09.12.2016 © Серафима Пант / Вірш
Лишитися з носом
Вірш Про Україну
23.01.2012 © Тетяна Чорновіл
Обіцянки-цяцянки
19.01.2012
Доля
19.01.2012 © Ігор Рубцов
Камо грядеши, народе?!
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 293  Коментарів: 1
Тематика: Вірш, доля, пан, народ, душа, убога хатина, матір, Україна
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.01.2012 14:04  Олександр Новіков 

багато, я б стільки не зміг. цікава історія 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +11
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +55
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
10.12.2010 © Тетяна Чорновіл
13.12.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
09.12.2010 © Йозеф Мор
09.12.2016 © Панін Олександр Миколайович
11.05.2014 © Оля Стасюк
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди