26.02.2012 19:34
-
167
    
  3 | 3  
 © Субота Олександр

Про Україну

з рубрики / циклу «В ритмі життя»

Багато дум я чув про Україну

Про славу, велич, про народ, про рід, 

Про те, що не поборе вража сила, 

Козацький наш, непереможний рід. 


І ще цікаві в світі є легенди, 

Та більше того вже чомусь нема, 

Заполонили розум всякі бренди, 

Від них смердить горілим, та дарма. 


Схилила віти змучена калина, 

Зачерствів хліб на батьківськім столі, 

Не процвітає більше Україна, 

Зав’язла в сморід в віковім ярмі. 

 

Панята приміряють шаровари, 

Що пан від щастя часом загубив, 

Отримавши у власності державу, 

Та глузд здоровий голову лишив. 


І тільки чути бідний словом лемент, 

А може це вже просто чужина, 

Щасливим поглядом брехливої химери,  

Росточки українства пожина. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.02.2012 00:47  Микола Чат => © 

Просто і глибоко!!!

 26.02.2012 22:42  Каранда Галина => © 

а що робити? як самі не можемо собі ради дати, то чужина не винна в пожиранні росточків...хіба не господар винен, що горобці соняшник виклювали?

 26.02.2012 20:00  Тетяна Чорновіл => © 

Не процвітає більше Україна,
Зав’язла в сморід в віковім ярмі.
Тяжкий вірш! Не знаю, коли вона й процвітала! ((

 26.02.2012 19:43  Деркач Олександр 

Правдиво, болюче, але це триває понад 500р.