Біографія Оксани Лятуринської

Оксана Зінаїда Михайлівна Лятуринська – сильна жінка з Волині, котра показувала та доказувала, що для талановитої українки можливо все. Малярка, скульпторка, письменниця, поетка, політична та громадська діячка, вона була творча в кожному напрямку. І ця скорочена біографія прекрасно показує, що скрізь можна досягти успіху, якщо віддати на це життя.

Хронологічна таблиця, скорочено.

1 лютого 1902 р.	На хуторі Ліски (Волинська обл.) народилася Оксана Зінаїда Михайлівна Лятуринська (творчі псевдоніми: Оксана Вишневецька, Оксана Печеніг, Оксана Черленівна). Батько – Михайло Лятуринський. Мати – Ганна Лятуринська. Мала братів та сестер: Олександра, Антоніну, Гната, Івана, Марію та Федора.
З 1920 р.	Навчається у Крем`янецькій приватній українській гімназії ім. Івана Стешенка. Видає перші вірші у гімназійному альманасі «Юнацтво».
1922 р.	Батько хоче видати Оксану за багатого селянина, але дочка тікає: спочатку в Катеринівку, а потім в Німеччину, де було ї коріння по матері (там проживав її брат, адже мати була з родини німецьких колоністів).
1924 р.	Змушена переїхати до Праги. Знайомиться з поетами-емігрантами: Маланюком, Стефановичем, Телігою і Ольжичем, стає активною громадською діячкою. Вступає до Союзу українок. Згодом до Карлового університету на філософський факультет. Після цього Лятуринська продовжує навчання в Українській студії пластичного мистецтва в Празі та в Чеській високій художньо-промисловій школі.
1932 р.	В м. Пардубіце (Чехія) створює пам’ятник полеглим воїнам УНР. За ним – погруддя Тараса Шевченка, Томаша Масарика, Симона Петлюри та Євгена Коновальця. Багато працює.
1938 р.	Виходить збірка Оксани Лятуринської «Гусла».
1941 р.	Збірка «Княжа емаль».
1944 р.	Починає втрачати слух.
1946 р.	Оксана Зінаїда Михайлівна видає третю збірку «Материнки».
1949 р.	Емігрує в США.
1956 р.	Світ побачив збірку віршів Лятуринської «Бедрик». Також перевидається збірка «Княжа емаль» в котру входить нова збірка «Веселка».
13 червня 1970 р.	Оксана Зінаїда Михайлівна Лятуринська помирає у віці 68 років. Похована на цвинтарі святого Андрія (Саут-Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі, США).

Важка доля, багато праці, але великі досягнення, саме такою покує біографія Оксану Лятуринську. Лишається тільки насолоджуватися її творчістю та пишатися, що в історії України були та є такі величні жінки.