Про безглузду безадресну літературну критику

Вирішити проблему якості сучасних літературних творів вкрай важко. Кількість письменників неперервно зростає (вклонимося в пояс Інтернету) і скоро перевершить кількість бажаючих читати (пишуча братія на читання часу теж не має, поспішаючи написати ще щось). Для критиків, ясна річ, роботи теж додається з кожним днем і, відчуваючи брак сил та натхнення, вони починають критикувати оптом. Так швидше і більш масштабно. Навіть на нашому проекті почали спливати періодично (сьогодні спливло вкотре) відгуки типу «всі поети(письменники) ган…и, але є пару нормальних, творіть далі і чхайте на думку інших» чи щось в цьому роді. Зрозуміло, що за авторства далеко не дурних людей, що рвуть шаблони поезії і літератури в цілому. Тим ці відгуки і цікаві, що виходять з-під пера авторитетів.

Схильний думати, що тексти емоційні і створені не зі зла, але шкоди наносять багато. Тому писну кілька слів. Така безадресна критика з легкими/важкими натяками є просто безглуздою. Вона в першу чергу вбиває бажання вдосконалювати себе і продовжувати займатися своєю улюбленою справою (поезією) саме тих, хто того вартий. Бо, як відомо, скромність – сестра таланту, а не нахабство і агресивність. Обдаровані люди схильні впадати в депресію за найменших дрібниць і впізнавати себе в об’єктах критики. А ті ж, кому й справді варто відкласти перо і взяти до рук лопату, мають, найчастіше, до критики три шари шкіри, як у бронтозавра. Впевнений, що авторам цих безадресних звинувачень теж плювати на критику, щодо власних творів, їх мало турбують чиїсь проблеми і думка. Зайняті пошуком вільного місця у все більш тісному товаристві творчих і звичайно, що псевдо-творчих людей, що не особливо бажають вдосконалюватись. В наявність оних легко переконатися з безлічі граматичних і орфографічних помилок, що припускаються багато авторів, які, як цигани, "шумною толпою" кочують з тексту в текст (тут варто було б дати перелік згідно основної думки тексту, але я не буду ;) ). 

Зрозуміло, що такі критичні тексти, адресований усім і одночасно нікому, мають свій резон і сенс. Часто густо там багато розумних думок, але вони скоріше нагадують гасла ніж якісь конкретні рецепти чи поради або відвертий сарказм. Вони б`ють по проблематиці в цілому, пропонуючи лише варіант колективного суїциду для виходу з ситуації. Але все ж хотілося б, щоб за запалом не страждали окремі особистості. Ліс рубають - може когось і прибити ненароком. Випадкова жертва заради благородної мети?

Резюмуєм. Індивідуальна критика типу «поет Іванов – ган..н» більш корисна ніж образлива поема чи стаття на злобу дня, написана для всіх і ні для кого. Бійтесь нишком образити тих, хто цього не заслуговує, ніж давати привселюдний ляпас якомусь Фантомасу очікуючи за це аплодисментів... Чи що Ви там очікуєте?

Розумно.

Дякую за бачення. У мене воно дещо інше, та так, мабуть, і має бути. Я дещо розказав Вам у чаті, не буду повторюватись. А за розгорнутий комент- дякую.

"Зовсім не до кого не відношу Вас. Правда." - я знаю.

Раптом Ви не бачили цього блогу Суворого - гляньте, написано розумно і без злості.