Про слово «виглядати» в словниках української мови радянської доби

11-томний Словник української мови 1970 року видання у першому томі на с. 374 після усіх головних значень у самому кінці наводить слово «виглядати» в значенні зовнішнього вигляду і наводить приклади з літератури:

ВИГЛЯДАТИ 3, аю, аєш, недок. Мати певний зовнішній вигляд. Виглядала вона [Одарка] старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять... (Панас Мирний, І, 1954, 50); Хатинка виглядала досить привітно (Микола Трублаїні, II, 1955, 202); Прапороносець — стрункий, жилавий, років під тридцять — був по-військовому підтягнутий, виглядав молодецьки (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 51).

Ось до таких пунктів тлумачних статей треба ставитися дуже критично. У даному випадку його треба (пункт слова «виглядати» у значенні мати зовнішній вигляд) треба характеризувати як не повно і не точно виписаний. Він має право на існування у Словнику, але не філологів, не спеціалістів він збиває з пантелику. Хтось з авторів якогось твору, відстоюючи своє слово «виглядати» у значенні мати зовнішній вигляд, згоден буде навіть закрити очі на перші (головніші) пункти цієї тлумачної статті, а буде показувати якраз оцей останній пункт: ага, мовляв, дивіться, у Словнику ж є!

Користувачів словників повинен цікавити рік видання і певною мірою ілюстративні приклади до тих чи тих статей, у даному випадку – до слова «виглядати». 1970-й рік видання не повинен бути авторитетом, а тим паче 1954, 1955 і 1959, коли видавалися книги, з яких взяті приклади. В останню чергу можна звертати увагу на авторів.

Так ось. Усі згадані роки – це роки боротьби тодішньої влади проти української мови. Проводилася тотальна політика зближення двох мов. 1970-й рік – початок активного цькування Стуса, Симоненка, Світличного та інших патріотів. А укладачі словників, щоб не загриміти до тайги та ведмедів, погоджувалися й на таке тлумачення слів. Тим паче, що тоді існувала офіційна цензура. І без втручання й «редагування» цієї статті цензором, очевидно, не обійшлося.

Трішки щодо наведених прикладів у пункті словниковій статті. Панас Мирний ужив слово «виглядала» у значенні мала вигляд природно, тому що у його час ще відбувалося становлення української мови. Він же не знав, що у подальшому «виглядати» набуде іншого значення. Приклад з твору Миколи Трублаїні – Хатинка виглядала досить привітно – дуже невдалий, тому що речення неточне й кострубате, художньо слабке, якесь дуркувате, речення заради речення, хоча письменник талановитий. Ще приклад – з твору Юрія Смолича: прапороносець… виглядав молодецьки – з точки зору художньої правди сильне, переконливе. Дратує тільки оте невмотивоване «виглядав», хоча стоїть, начебто, точно на своєму місці. Втім, без такого слова можна було взагалі обійтися: «…був по-військовому підтягнутий, молодецький».

Це фрагмент моїх нотаток по темі, що на цьому порталі були вінтернетнені раніше.

Дякую, шановна Галю, за те, що Ви оцінили прем`єру мною новоствореного слова! Це тому що мене не влаштовує слово "надруковано", коли йдеться про інтернет. І слово "оприлюднено", хоч і підходящіше, але теж якось не зовсім точно характеризує ситуацію. От і довелося поморочитися. поки народилося "вінтернетнювати".

З повагою!

мабуть, Ви праві. Але з читаного мною в дитинстві Трублаїні певний період був найулюбленішим. Мало хто писав так ЦІКАВО і ЗАХОПЛЮЮЧЕ, як він.
щодо руйнування української мови в радянську добу - так, але на мій погляд, зараз її руйнують знааааааааачно більше. і безграмотністю, і ..... "фейкизацією"
а взагалі, змішування мов природнє і неминуче, інакше б досі старослов"янською балакали б. (сподіваюся, за слово "балакали" мене не битимуть?:))))