Фатальні дати мають здатність збігатися - так відбулося у житті Василя Стуса

Тридцять років тому,  у цей день не стало великого українського поета Василя Стуса. За дивним збігом обставин п`ятдесят років тому, саме у цей день, у київському кінотеатрі "Україна" відбувся прем`єрний показ найбільш знаного українського фільму. Це була картина Сергія Параджанова "Тіні забутих предків".

Перед показом фільму на сцену вдалося піднятися Іванові Дзюбі, який розповів про нові політичні репресії проти української інтелігенції. За домовленістю з ним В`ячеслав Чорновіл попросив усіх присутніх в залі встати на знак протесту проти цього. На прем`єрному показі був присутній і Василь Стус. Він без жодної домовленості - за власною волею - встав і почав називати імена нових українських в`язнів волі. Це був крок, який раз і назавжди змінив життя поета, поета-страстотерпця, незламного борця за волю України.

У залі вимикнули світло, спершу сиреною заглушили крики протесту, а потім почали демонструвати кінокартину. 

Чи міг Василь Стус вчинити інакше? Напевно мав таку можливість, але пішов своїм, обраним свідомо шляхом.

Ось цей фільм, показ якого сьогодні знову відбудеться у кінотеатрі "Україна" в Києві. Хто ще не бачив - запрошую подивитися.