Короткий список правил спілкування (на прохання)

Редакції було дуже дивно дізнатися, що автори (або принаймні їх частина) вимагають правила для спілкувань між собою, якщо самі ж, реєструючись на літературному сайті, претендують на роль вчителів для виховання інших, бо ж більша частина поезії та прози відверто носить повчальний характер: роби те і не роби інше. Але не маючи інших можливостей, щоб усунути негативні наслідки для проекту вцілому і порядної частини співавторів, які використовують сайт саме за призначенням, а не для просування виключно своїх особистих дрібних інтересів, такий шорт-список вимог зараз буде виголошено:

1. Якщо Вам не подобається якийсь автор або Ваші стосунки з ним не склалися, Ви повинні або покинути проект або відмежуватись від даного автора (внести в «чорний список»), що дозволить Вам з цим автором НЕ перетинатися на теренах сайту доти, доки Ваші стосунки не покращаться.
2. Авторам заборонено використовувати програмні засоби спілкування (вбудований месенджер, внутрішнє листування, коментарі до творів, блог, а також безпосередньо публікації) для шантажу, погроз, проявів неповаги та ненависті до адміністрації проекту та інших учасників.
3. Якщо Ви рішуче налаштовані КРИТИКУВАТИ чийсь твір, Ви повинні попередньо зняти корону, яка Вам тисне, і не чекати у відповідь букет квітів чи тарілку мармеладу, бути готовими НЕ перевести дискусію в словесну бійку, війну, суцільну неповагу до автора та з гідністю приймати рішення опонента про внесення Вас в чорний список. У нас основна відповідальність за ведення дискусії покладається не на автора твору, а на критиків, які зобов’язані бути на порядок вищими в розмові як інтелектуально так і морально, демонстувати еталон вихованості, виступаючи модератором дискусії, а не її гробарем.
4. Кожен з учасників проекту повинен знати, що на "Пробі Пера" НЕМАЄ жодного виправдання своєму хамству чужим хамством. Ви відповідаєте лише за себе і свої вчинки.
5. Якщо Вам не подобається політика редакції щодо підбору авторів або літературного контенту сайту чи його концепція, функціональність та дані правила спілкування, Ви зобов’язані покинути проект в найкоротші терміни.
6. В разі порушення вказаних правил редакція залишає за собою право самостійно вносити опонентів в чорні списки, позбавляти будь-якого автора доступу до вказаних вище онлайн засобів спілкування або видалити всі публікації та аккаунт автора з проекту без можливості поновлення.

Проекту не потрібні автори, які не хочуть чути...  Тих, хто не хоче чути, ми не хочемо бачити. Це справедливо.  Я вже писав про це десь в коментарях... Кому не подобається концепція проекту ніхто за руку тут не тримає.

Вдячна за відповідь. Погоджуюсь з усім, викладеним Вами вище, адже Ви порушуєте питання етики поведінки на сайті. Я ж намагалась сказати про необхідність свободи вибору, яку б забезпечила ота кнопка, опомагаючи економити час і зусилля людям, що налаштовані на співпрацю, зростання (шукають критики і намагаються допомагати іншим, висловлюючи критичні зауваження про інші твори) у випадку, якщо автор з різних причин не хоче чути будь що, що не вписується в його розуміння категорії "правильно", одним словом, критику.

Ви мислите надто поверхнево. Правило 3 не дає жодного права автору твору бути хамом і для уточнення цього з`явилось правило 4, якого спочатку НЕ було.

Але в дискусії двох завжди має бути модератор, ведучий, з якого спитають першим. Це психологічний та управлінський момент. Інакше крайнього не знайти. Враховуючи, що найчастіше саме автори-новачки потрапляють під потужний прес зграї старожилів, приняте цілком логічне рішення в модератори віднести критика, а не автора. Тим більше, що з Вас корона не впаде і Ви лише виграєте від того, якщо розпочнете свій гнівний спітч з того, що скажете щось типу "ось я вам зараз щось скажу погане добрий чоловік, але ви будь-ласка НЕ ображайтесь..."

Проект не проти критики і навіть невеликих емоціних перепалок аргументами (куди ж без них), але критик має бути "готовими НЕ перевести дискусію в словесну бійку, війну, суцільну неповагу до автора та з гідністю приймати рішення опонента про внесення Вас в чорний список". Іншими словами - дати задню першим раз автор твору ще не досяг рівня ведення дискусії вихованої людини. І взагалі, якщо Вам важливий не процес сварки та насолода від взаємної ненависті, а результат, уявіть, що на вашому місці робив би Ієшуа Ганоцрі. Він не прогинався, не лицемірив, не відмовлявся від своєї позиції і переконував не заради відчуття власної зверхності над Пілатом чи своєї величі, а заради принципів. Ось і все... Читайте Булгакова.

Якщо Ви надаєте перевагу втоптуванню (заради власних принципів та переконань) опонентів в лайно методично і довго, генеруючи ненависть та словесне насилля - критикувати Вам не можна взагалі. Ви руйнівник і товариство боксерів найкраще для Вас місце для дискусій.

Вдячна за цей допис. Правила потрібні, оскільки проект розвивається, людей все більше. люди різні і в кожного своє розуміння про "прийнятно/неприйнятно", правила ж утворюють певні рамки, формат ресурсу.
Пункт 3, як на мене, потребує доповнення. Щось на кшталт: "Якщо критикують Вас, не поспішайте виливати відро бруду на критика, теж зніміть "корону" - можливо у творі дійсно не все "геніально".
В інеті безліч ресурсів, де можна розмістити свої твори. Унікальність Проби в тому, що тут критикують. Частина авторів (я зокрема), хочуть, щоб їх критикували, чекають саме на критику, тому що саме вона спонукає до самовдосконалення, допомагає інакше поглянути на твір. Тож критиків теж треба "захищати" в Правилах користування сайтом. від бруду тепер уже зі сторони користувачів, котрі вважають себе геніальними авторами. Компромісним рішенням, як на мене, було б запровадження на сайті якоїсь кнопки "хочу/не хочу", щоб мене критикували. Чорні списки не вирішують проблему налагодження взаєморозуміння, десь навіть усувають цю можливість як таку, хоча іноді залишаються єдино прийнятним варіантом побудови відносин, на жаль.

Підтримую. Дискусії стосовно розвитку СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ нехай нарешті стають справжніми виваженими ДИСКУСІЯМИ, а не якимись-то "ізоляціоністсько-метрськими бормоталками". Прозит!

Майже в тему анекдот: (і про мене теж, щоб нікому не обідно))):
Раніше вечорами дружина вчила мене жити. Купив їй ноутбук, підключив інтернет. Тепер учить інших.
:)

Насправді тут НІЧОГО нового. Правила ці мали діяти і діяли завжди, бо програмне середовище розроблялось для вихованих культурних людей. А от ефективні інструменти покарання з`явились порівняно недавно в процесі еволюції.

Єдине впевнено можу твердити, що вони сформульовані для купки неврівноважених самозакоханих неадекватів та хамів. Всі інші можуть не перейматись, хоча ознайомитись все ж не завадить.

Наче все зрозуміло само собою... Немає тільки пункту про форсмажор)))
Я починаю розуміти, щому в америці так багато дивних законів, основаних на прецедентах... Всього не передбачих, а здоровий глузд та поняття про прийнятну поведінку таки дуже відносні поняття... Ключовою помилкою нас усіх є думка, що нам хтось щось винен...