01.11.2015 01:41  Суворий 

Понтій Пілат VS Ієшуа Ганоцрі: майстер клас по веденню дискусії та мистецтву переконання

Довгий час розмірковував над тим, як доступно проілюструвати правильний формат ведення дискусії, де була  б присутня фабула і демонструвалась сила поваги над хамством. При тому, що мої знання в цій сфері нульові і сам я комунікатор посередній. Перше, що приходить до думки, відшукати в Інтернеті якийсь посібник по мистецтву правильно молоти язиком і досягати поставленої мети. Але зрозуміло, що його навряд чи хто читатиме і невідомо, чи не зворотній ефект ми отримаємо в результаті, який підготує хитрожопий автор книжки, фахівець з маркетингових комунікацій.  З досвіду проекту «Проба Пера» та численних обговорень в веб відомо, що завдання змусити людей ввічливості та поваги один до одного в онлайн дискусіях нереально важке. Але враховуючи, що літератори люди особливі, хотілося спробувати і щось підібрати близьке для них. Думка варилась довго, але рухалась в правильному напрямку. Найкращим, як на мене, прикладом дискусії чи звичайного діалогу, який варто прочитати кожному перш ніж розпочинати дискутувати з незнайомими людьми на принципові теми, є спілкування Понтія Пілата з Ієшуа Ганоцрі  в другій главі роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита». Чудовий текст, який показує, що такий простий, доступний та ганебний метод ведення діалогу,  як хамство, є всього лише ознакою недалекої, дурної та невихованої людини, а не найбільш ефективний спосіб переконання інших в своїй правоті. Цей приклад демонструє, що повага до співбесідника відкриває шлях до компромісу, а без поваги в кожному слові отримаєте те, що й заслуговуєте – відразу до себе. І якщо Ви навіть не переконаєте опонента в своїй правоті, то, принаймні, на одного ворога в житті у Вас точно буде менше. А це вже немало. І можливо настане час, коли Ви почнете потроху визнавати, що хтось в чомусь йде попереду Вас, а не Ви попереду всіх у всьому.

Кожен може відшукати главу 2 роману у вільному доступі і перечитати, тому запропоную лише невеликий фрагмент на мові оригіналу:


– Ну вот, все и кончилось, – говорил арестованный, благожелательно поглядывая на Пилата, – и я чрезвычайно этому рад. Я советовал бы тебе, игемон, оставить на время дворец и погулять пешком где-нибудь в окрестностях, ну хотя бы в садах на Елеонской горе. Гроза начнется, – арестант повернулся, прищурился на солнце, – позже, к вечеру. Прогулка принесла бы тебе большую пользу, а я с удовольствием сопровождал бы тебя. Мне пришли в голову кое-какие новые мысли, которые могли бы, полагаю, показаться тебе интересными, и я охотно поделился бы ими с тобой, тем более что ты производишь впечатление очень умного человека.

Секретарь смертельно побледнел и уронил свиток на пол.

– Беда в том, – продолжал никем не останавливаемый связанный, – что ты слишком замкнут и окончательно потерял веру в людей. Ведь нельзя же, согласись, поместить всю свою привязанность в собаку. Твоя жизнь скудна, игемон, – и тут говорящий позволил себе улыбнуться.

Секретарь думал теперь только об одном, верить ли ему ушам своим или не верить. Приходилось верить. Тогда он постарался представить себе, в какую именно причудливую форму выльется гнев вспыльчивого прокуратора при этой неслыханной дерзости арестованного. И этого секретарь представить себе не мог, хотя и хорошо знал прокуратора.

Тогда раздался сорванный, хрипловатый голос прокуратора, по-латыни сказавшего:

– Развяжите ему руки.

Один из конвойных легионеров стукнул копьем, передал его другому, подошел и снял веревки с арестанта. Секретарь поднял свиток, решил пока что ничего не записывать и ничему не удивляться.

– Сознайся, – тихо по-гречески спросил Пилат, – ты великий врач?

– Нет, прокуратор, я не врач, – ответил арестант, с наслаждением потирая измятую и опухшую багровую кисть руки.

Круто, исподлобья Пилат буравил глазами арестанта, и в этих глазах уже не было мути, в них появились всем знакомые искры.

– Я не спросил тебя, – сказал Пилат, – ты, может быть, знаешь и латинский язык?

– Да, знаю, – ответил арестант.

Краска выступила на желтоватых щеках Пилата, и он спросил по-латыни:

– Как ты узнал, что я хотел позвать собаку?

– Это очень просто, – ответил арестант по-латыни, – ты водил рукой по воздуху, – арестант повторил жест Пилата, – как будто хотел погладить, и губы...

– Да, – сказал Пилат.

Помолчали, потом Пилат задал вопрос по-гречески:

– Итак, ты врач?

– Нет, нет, – живо ответил арестант, – поверь мне, я не врач.

– Ну, хорошо. Если хочешь это держать в тайне, держи. К делу это прямого отношения не имеет. Так ты утверждаешь, что не призывал разрушить... или поджечь, или каким-либо иным способом уничтожить храм?

– Я, игемон, никого не призывал к подобным действиям, повторяю. Разве я похож на слабоумного?

– О да, ты не похож на слабоумного, – тихо ответил прокуратор и улыбнулся какой-то страшной улыбкой, – так поклянись, что этого не было.

– Чем хочешь ты, чтобы я поклялся? – спросил, очень оживившись, развязанный.

– Ну, хотя бы жизнью твоею, – ответил прокуратор, – ею клясться самое время, так как она висит на волоске, знай это!

– Не думаешь ли ты, что ты ее подвесил, игемон? – спросил арестант, – если это так, ты очень ошибаешься.

Пилат вздрогнул и ответил сквозь зубы:

– Я могу перерезать этот волосок.

– И в этом ты ошибаешься, – светло улыбаясь и заслоняясь рукой от солнца, возразил арестант, – согласись, что перерезать волосок уж наверно может лишь тот, кто подвесил?

– Так, так, – улыбнувшись, сказал Пилат, – теперь я не сомневаюсь в том, что праздные зеваки в Ершалаиме ходили за тобою по пятам. Не знаю, кто подвесил твой язык, но подвешен он хорошо. Кстати, скажи: верно ли, что ты явился в Ершалаим через Сузские ворота верхом на осле, сопровождаемый толпою черни, кричавшей тебе приветствия как бы некоему пророку? – тут прокуратор указал на свиток пергамента.

Арестант недоуменно поглядел на прокуратора.

– У меня и осла-то никакого нет, игемон, – сказал он. – Пришел я в Ершалаим точно через Сузские ворота, но пешком, в сопровождении одного Левия Матвея, и никто мне ничего не кричал, так как никто меня тогда в Ершалаиме не знал.

Додати коментар
 05.11.2015 08:10  Тадм => Серго Сокольник 

Приватної бесідки тепер немає, тож усі побажання доброї ночі, ранку чи смачного автори змушені чіпляти під чиїмось творами. Бажано під творами співрозмовників. Ми ж з Вами зараз спілкуємось під дописом Суворого, що не зовсім доречно, точніше зовсім недоречно. От я й пропоную Вам видалити всі коментарі, що не стосуються теми, порушеної Суворим, щоб не захаращувати її. Хоча, можливо так бесідка швидше повернеться :)) 

 04.11.2015 22:04  Серго Сокольник => Тадм 

Які повідомлення, Таню? Щось я "в тему" не в"їжджаю))) 

 04.11.2015 08:07  Тадм => Серго Сокольник 

Видаліть, будь ласка, всі останні повідомлення тут. Я лише зараз глянула, що вони в блозі. Тобто абсолютно недоречні 

 03.11.2015 23:17  Серго Сокольник => Тадм 

Спіть солодко, Таню))) Верхня вона там))) Давно у мене на віршах не були, заходьте. Вам я завжди радий, знаєте ж))) 

 03.11.2015 22:56  Серго Сокольник => Тадм 

Моя. В "житті порталу". Доброго вечорочка, Таню))) 

 03.11.2015 22:36  Тадм => Лариса Пугачук 

Ми не гвалтували. Обстоювали право кожного на помилку. Як уміли 

 02.11.2015 00:25  Суворий => Лариса Пугачук 

Насправді ми збились з теми.. Краще перечитаймо нові правила спілкування, можливо вони дозволять нам всім залишитися людьми без потреби щоразу виправдовувати хамство станом афекту, алкоголем чи передозуванням амфетамінів. Я справді боюсь, щоб це все, що нами сприймається, як щось звичайне, невинне та суто інтернетне, не привело до якоїсь біди в реальному житті декого з нас... я вже думаю про те, від чого Ви ще дуже всі далекі...

 01.11.2015 23:02  Тадм => Суворий 

я не знаю деталей. але знаю Наталю як щиру жінку. щось мало статись надзвичайне, щоб вона так вчинила. потрібно вислухати. так буде справедливо 

 01.11.2015 22:58  Тадм => Суворий 

Слоник? який слоник? не збивайте з пантелику :)) 

 01.11.2015 22:57  Каранда Галина => Суворий 

Люди ж не бачили дійсно, як все було... Я далека від того, щоб захищати наталю, в мене б і лад пішов слідом... Але я б хотіла почути від неї тверезе пояснення. 

 01.11.2015 22:55  Тадм => Суворий 

Правда в тому, що Ви нам дорогі, пане Суворий, але дорога й Наталя!!!!! Почуйте нас!!!!! 

 01.11.2015 22:53  Світлана Рачинська => Суворий 

А де я могла запитати? я не адвокат, мені просто болить це все. Так, на жодному сайті не може бути нічого подібного. Ми отримали живе спілкування з редактором, і забулись, що він не машина, а жива людина. Вибачте мене всі. Від мене тут давно добра мало. 

 01.11.2015 22:48  Тадм => Суворий 

Він би ще в школі позбавився зуба і навряд чи підійшов би до мене на відстань гарматного пострілу в подальшому!!!  

 01.11.2015 22:47  Світлана Рачинська => Суворий 

Більше ані слова. Прикро, що сприйняли уроками... 

 01.11.2015 22:46  Тадм => Суворий 

тобто є купа деталей, нюансів, про які ми нічогісінько не знаємо. є стан афекту наприклад ще.  

 01.11.2015 22:43  Тадм => Суворий 

Питання про сусіда? а якщо цей сусід, коли говорив (ми ж лише про погрози згвалтування?), був п"яний до такого ступеня, що прокинувшись нічого не пам"ятав?  

 01.11.2015 22:39  Світлана Рачинська => Суворий 

Я писала, що судити не маю права, бо не чула тих речей. Вірю Галі. Невже я мала когось звинувачувати? Підливати масла в вогонь? Так, людина пішла на крайність... У той момент і я б заступилась за Вас. можливо і нема виправдань. я не знаю, що сказати... але особисто я - просила б права для себе вибачитись, хоча б вибачитись.
не знаю, що мене більше засмутило навіть? те, що Ви не даєте шансу Наталці сказати щось? чи те, що Ви не бачитие в нас однодумців за стільки часу і сумніваєтесь, причому в усіх. На цьому ресурсі Ви розвели багаття. А ми всі погрілися і лишилися невдячними 

 01.11.2015 22:38  Тадм => Суворий 

Я?зуби? Та Боже збав! Я сприймаю життя як площадку, де кожний чогось навчається. Можливо ця ситуація потрібна саме Вам, щоб перемогти самого себе. Я прошу лише дати людині шанс 

 01.11.2015 22:31  Тадм => Суворий 

я розумію, що довіра - надто крихка субстанція, але даючи шанс Ви здобудете перемогу над самим собою. Це значить набагато більше. Спробуйте. у нас у всіх вийде. я вірю!!!  

 01.11.2015 22:24  Світлана Рачинська => Суворий 

Дарма Ви так. До погроз я ніколи не доросту. І, судячи з усього, до переконливого гуманізму мені далеко. Боюсь навіть уявити, що тоді відбувалось. Але я завжди ставилась до Вас з належною повагою і мені прикро чути від вас слова , що мені "начхати". Бо це не так. Я пишу на загал це. Ви до того всього ще й мій земляк і просто хороша людина, яка не вірить в щирість інших вдобавок 

 01.11.2015 22:23  Тадм => Суворий 

Нам на Вас не начхати! але не начхати й на інших учасників проекту, за яких болить душа.  

 01.11.2015 22:22  Каранда Галина => Суворий 

Неправда... Не начхати... У всякому разі точно не всім... 

 01.11.2015 22:19  Тадм => Суворий 

Я читала. є межа, після якої змінюються всі. Думаю зараз саме такий час. Конфлікт вважається вирішеним повноцінно, коли люди миряться. Видаляючи чи блокуючи, Ви позбавляєте можливості навіть вибачитись. Прошу Вас не робити цього. Тому що в житті буває всяке. до того ж специфіка інтернет-спілкування: те, що можна промовити 40 способами написати - лише одним.  

 01.11.2015 22:13  Світлана Рачинська => Суворий 

Ви просто не уявляєте, що таким чином я хочу досягти і Вашого духовного полегшення. Якщо Вас образили, то теж незаслужено. Ви на своєму місці. В житті не стрічала більш адекватних і глибокомислячих людей. І багато чого варто у Вас повчитись... Ви редактор на своєму місці. Але ж Ви в першу чергу людина - жива з крові й плоті. Я завжди підтримувала і підтримуватиму Вас. Але тут останнє слово за Вами. Від цього багато залежить. 

 01.11.2015 22:09  Каранда Галина => Суворий 

Так... На жаль знаю... Це мене теж було добило... От і хочеться почути від неї логічне поясння тепер, коли вийшов той умовний хміль чи що воно там було... 

 01.11.2015 22:07  Світлана Рачинська => Суворий 

Пане Суворий, я знаю, що Ви ніколи не попадете під будь чий вплив і не засуджую ніколи рішення адміністрації. Іноді людей виводять з себе, можливі нервові зриви. І, розумію, що Ви оберігаєте авторитет сайту. Є пункти безкомпромісні, і це вірно. Але Наталка не гастарбайтер, вона жила Порталом, а він нею. Дайте їй змогу висловитись.  

 01.11.2015 22:04  Тадм => Суворий 

Пане Суворий, я не розумію суть конфлікту, але дуже Вас прошу - не видаляйте Наталю. Це одна з найщиріших авторів тут. У житті всяке буває. Кожний може помилитися. І найвищий ступінь людяності - прощати тих, хто завдав нам болю. Так вчив Ієшуа. Не даремно ж і Ви про нього згадали в цьому дописі. Якщо ми всі пройдемо це випробування, то проект однозначно виграє. Будь ласка.  

 01.11.2015 21:57  Каранда Галина => Суворий 

Я теж думаю, що вона кається... Повторю, що недавно вона хвилювалася, що ненароком вас образила... Ненавидячи не хвилюються... Хай не прощення, а хоч право останнього слова... 

 01.11.2015 21:50  Світлана Рачинська => Суворий 

Гаразд. я б образила Вас. Невже я позбавлена права перепросити? це може кинути людину у крайність від безвиході. Я думаю, що озвучую думку не тільки свою.  

 01.11.2015 21:42  Каранда Галина => Деркач Олександр 

а видно було якраз і не все... думаю, зараз теж зверху лише квіточки. 

 01.11.2015 21:38  Деркач Олександр => Каранда Галина 

Я здогадуюсь як Ви пережили той період але ж то був Ваш власний вибір, Ви мали можливість протистояти, захищатися, вислрвлювати свою позицію, Ви не ховалися за чорними списками, обрали інший шлях...а дістати можна кожного але ж ще раз каду - зі сторони люди бачать хто правий а хто ні, але ж тільки тоді коли видно всі сторони конфлікту 

 01.11.2015 21:19  Світлана Рачинська => Каранда Галина 

Галю, у Наталки закритий доступ. Думаю, вона має що сказати. 

 01.11.2015 21:06  Каранда Галина => Світлана Рачинська 

ти нормально тоді мирила. і в тебе вийшло переконати одну сторону. Якби друга хоч чуть-чуть прислухалася... то й сьогоднішньої ситуації не було б! ти молодець, що тоді спробувала. Тоді ще був шанс. винен той, хто його не використав... коло замкнулося! 

 01.11.2015 21:03  Світлана Рачинська => Каранда Галина 

Знаєш, Галю. Миротвориця з мене ніяка. я вже мирила - горе мені! ще гірше зробила... Але я закликаю до милосердя. Усіх духовно живих. 

 01.11.2015 20:52  Каранда Галина => Світлана Рачинська 

так, на ФБ є Сашко, є ти, але мені ФБ не подобається!!!! мені його на роботі вище криші вистачає! нічим не подобається, починаючи від дизайну і закінчуючи лайком!!!! і якщо з Сашком я можу хоч у ВК на крайняк списатися, то з тобою - ніде, крім тут! і не все поспитаєш під публікацією! І за Наташу мені теж ДУЖЕ болить!!!! але з огляду на те, що бачила я, мені й за Суворого болить! і в даній ситуації мені хочеться, щоб вона перепросила, а він пробачив. Але я по собі знаю, як ранять подібні речі, тим більше, що ніхто й не перепрошував... і не кричи на мене)))) 

 01.11.2015 20:44  Світлана Рачинська => Каранда Галина 

Тааак!!!!!! На ФБ є ще і Сашко! І я не шепочусь там.. Навіть написати щось комусь вважаю зайвим. Я не знаю що там і як там між нами: "солодкими" і "не дуже", але думаю, що Наталя, як християнка, замовила б за мене слівце в разі чого. От і я, не писатиму в приват. Я не знаю причин, не читала чату, і сваріть мене , бийте. Оступитись може кожен. Сама помиляюсь, піддаюсь емоціям, ображаюсь - я жива людина. Але я дякую Богу за вміння пробачати. Є ситуації, коли варто зрозуміти людину. Я б сказала = завжди можна зрозуміти. 

 01.11.2015 20:35  Каранда Галина => Суворий 

ладно, думаю, я багато чого не знаю, раз не сприймаю чат як джерело зла. У бажаючих пошептатися за спинами купа можливостей зробити це поза порталом, а потім принести негатив сюди. Мені ж не хочеться реєструватися ще десь, особливо в ФБ, щоб тихенько спитати в Свєти, чи все добре...
сподіваюся, ви таки придумали якусь антилайнову панацею... 

 01.11.2015 20:27  Суворий => Каранда Галина 

Те, що витягли, так... але ясна справа, що завтра хтось наліпить нового. Нічого не поробиш, такий принцип роботи нашого організму. 

 01.11.2015 20:24  Каранда Галина => Суворий 

ви впевнені, що воно зникло??? 

 01.11.2015 20:23  Суворий => Каранда Галина 

лайно... багато лайна... ну правила ж не на порожньому місці з`явилися...

 01.11.2015 20:22  Каранда Галина => Суворий 

я не дуже зрозуміла, що саме витягли і що саме зникло... 

 01.11.2015 20:22  Суворий => Світлана Рачинська 

Невелика реорганізація, нові правила спілкування і меседжер буде перезавантажено по новому... поки ми ще не готові.

 01.11.2015 20:19  Світлана Рачинська => Суворий 

Я не можу виступати суддею, немаю таких моральних прав. Думаю, моє спілкування на загал - найбільше Тут відповідає приватним бесідам. Я хочу миру і бесідку назад!

Ви самі сказали говорити, що думаємо)

 01.11.2015 20:14  Суворий => Каранда Галина 

я мав на увазі лише описаний принцип..  

 01.11.2015 20:12  Світлана Рачинська => Суворий 

Ви знаєте, розумію Ваше обурення. Але настрій такий паскудний, що навіть читати нічого не хочеться. Люди бояться сказати те, що думають. Дехто підтримає в приват .Напевне. Ваша червона риска красномовна) нічого не додаси) я взагалі прийшла відписатись на тему людських стосунків, а тут... 

 01.11.2015 20:12  Каранда Галина => Суворий 

я не згодна. саме в чаті мені і мною було сказано найбільше слів підтримки. в тому числі і в тому, що не стосувалося порталу.  

 01.11.2015 20:07  Каранда Галина => Суворий 

це по принципу: "зібралися п`ять подруг, а поговорити ні про що, бо зібралися всі."?:)
 

 01.11.2015 20:03  Суворий => Світлана Рачинська 

Я вже писав, що все найгірше (зло) процвітає саме в темряві (позаочі), а витягни його на світло (назагал) і нема нічого... не шепчіться за спинами - говоріть...

 01.11.2015 20:01  Каранда Галина => Світлана Рачинська 

так. мудрі мовчать. згодна. хоч їхнє слово зараз могло б якось допомогти, бо воно таки було б мудрим... 

 01.11.2015 19:58  Світлана Рачинська => Каранда Галина 

Як би мені хотілося повернути час назад. Сьогодні мовчать мудрі. А ми - ті, хто виступаємо, ще й можемо виявитись винними в розкручуванні теми. Але я мала висловитись, адже закриті всі інші можливості спілкування тут. 

 01.11.2015 19:53  Світлана Рачинська => Каранда Галина 

Галю, я завжди щиро. Чи супер-пупер, чи  простими словами. Мені нема чого приховувати. Але ж не всім писати і виливати гніт. Є різні люди, різні характери. Їх можна сприймати. не сприймати. Любити не любити. Я ж не звинувачую авторів у важкості їх творів, свою енергію я докладаю до того, щоб зрозуміти і допомогти бодай добрим словом. Коли пишуть "солодке" - ніколи не візьмусь пригнічувати автора. Наша переписка - завжди носила безвинний і дружній характер!) Вступатись за друзів потрібно! Згідна) Але прочтавши усі доступні мені коментарі, я бачу моє слово не матиме привілеїв

 01.11.2015 19:51  Каранда Галина => Світлана Рачинська 

я теж сприймаю на себе.  

 01.11.2015 19:49  Каранда Галина => Деркач Олександр 

знаєте, я намагалася посприяти створенню такої ситуації, щоб можна було зайти й сказати: "Вибачте, я вчора була не в собі (знервована, замучена, п`яна врешті-решт), я не хотіла насправді такого казати, я й не думаю так, не знаю, як так вийшло...". Але Наташа зайшла і добавила...нащось... 

 01.11.2015 19:48  Світлана Рачинська => Каранда Галина 

Найлегше засудити, найважче виправдати. Важко говорити про те, чого не бачив. Мені прикро. Усе тут змінилось. Але впершу чергу - ми. Замість того, щоб шукати вихід - звинувачуємо когось у байдужості. Це теж не найкращий спосіб. Бо байдужим тут важко лишатись. І кожен сприймає на себе такі і інші звинувачення.  

 01.11.2015 19:47  Деркач Олександр => Суворий 

Ваше право, я вже сказав і я розумію Вас 

 01.11.2015 19:45  Каранда Галина => Світлана Рачинська 

наскільки я пам`ятаю, тихенько ми з тобою говорили здебільшого не про портал, а про біду в реалі, в яку потрапили паралельно і одночасно... Приторно мені тоді, коли аж надто багато солодкого. Буває майже у всіх. І в тебе також. Вибач, може то лише моє сприйняття, і моя особиста реакція. Я була дуже вдячна тобі, коли ти привітала мене з днем народження тоді, коли мене не було тут... простими вловами і головне - без "супер-пупер":))) щирість дійсно відчувається, як і нещирість... 

 01.11.2015 19:29  Деркач Олександр => Каранда Галина 

то був такий день...і повірте не лише з Порталом...немаю права більше щось казати і так може зайве сказав 

 01.11.2015 19:25  Світлана Рачинська => Каранда Галина 

Галю, сотосовно мовчать. Вочевидь я не знаю про що йдеться. Твори Наташи у мене йдуть, сторінка її відкривається. Що я можу мислити? Були моменти, коли я зверталася до тебе і тихенько) Так) Вголос говорять ті, що "кермують ситуацією", або ж хоча б пасажири того потяга. Визначні конфлікти я пропустила, на щастя чи на біду. І ці слова про приторність і тому подібне теж сприймаю на себе) 

Так, я також не вмію читати думок. 

 01.11.2015 19:23  Каранда Галина => Деркач Олександр 

я це розумію. блін, ми ж вами всі з одного анекдота, йпрст, з ким я ще так вільно зможу пожартувати без оглядки??? просто я встигла побачити ті коменти, і вони були зовсім неприв`язані до жодної ситуації, взагалі на рівному місці... знаю, що втомлена, але це мені нічого не пояснює. 

 01.11.2015 19:16  Деркач Олександр => Суворий 

гаразд, дякую, я не знав ситуацію до кінця 

 01.11.2015 19:15  Деркач Олександр => Каранда Галина 

в неї зараз дуже важкий момент у житті, нервова, моральна і фізична напруга на протязі місяця вдень і вноч 

 01.11.2015 19:11  Каранда Галина => Суворий 

Оці червоні коменти... Я й так міряю на себе практично все, сказане Вами..
Я знаю, що іноді зриваюся. Але саму ненависть в собі я вже переломила... Борюся з залишками... Принаймні точно свідомо нікого не провокувала і не підбурювала. І навіть на провокації майже не відповідала).
В першосвященники наче не пруся з тієї причини, що не люблю проповідників і просвітителів. А якщо й виникає бажання подиригувати, то натовп дружно ліпить колобка і приколюється... Я розумію, що то може й не рівень літературного сайту, але то позитивні емоції і згуртування. Я шукала свою вину в цій конкретній ситуації. Да, я перша зачепила оте казино, і комент був досить неоднозначний. Але не думаю, що при відсутності мого комента ситуація б не повторилась... ланцюжок далі був зовсім позбавлений логіки і здорового глузду... Мені не подобається, що майже всі мовчать. Хоч може це й розумно, і правильно, не знаю. Я бачила, коли мені люди говорили тихенько одне, а вголос інше. Не виключаю, що ще десь тихенько говорилося ще інше... І я думаю, що зараз ідуть наслідки саме цього. І це знову ставлю в вину собі - я не змогла тоді переломити ситуацію і зламалася сама. Але в будь-якому разі винен не жираф...
Я знаю Наташу як адекватну людину, тому зараз не можу пояснити собі того, що відбулося. Якщо дійсно йдеться про ненависть до вас особисто, то тут явно йде підігрів зовні. я точно знаю, що ще місяць назад вона дуже переживала, що вас, мабуть, образила... Ненавидячи не переживають...
От шкода, що більшість зараз мовчить.
Думок ніхто читати не вміє... 

 01.11.2015 18:58  Деркач Олександр => Суворий 

я розумію Вашу позицію, я на жаль не бачив коментарів чи коментаря з "хамством", не хочу вдаватися в те хто-що-кому наговорив - в мене прохання не видаляти твори або якщо це принципово(хоча я не розумію до чого тут твори і читачі) дати можливість їх скопіювати, і до речі я знаю, що в неї був дуже важкий місяць і зараз ці останні дні піддається тиску в зв`язку з виборами чи вже з перемогою у себе в місті, який видно навіть на рівні країни, це серйозно і вона не взмозі займатися своїми творами...я Вас прошу 

 01.11.2015 18:51  Світлана Рачинська => Суворий 

Це єдиний сайт, де я почуваюсь автором, який  ще прагне рости.  Жаль, не знаю нюансів. Але тут все дуже серйозно. Бачу. Та і натхнення  теж пропадає деінде.

 01.11.2015 18:32  Світлана Рачинська => Суворий 

Жаль, не маю часу перечитувати усі коментарі, і не всі відкриваються, чомусь(( І взагалі, таке враження, що пів життя пропустила. Бесідку вітром здуло. Як і розуміння того, що відбувається. Стаття дуже корисна. Я не буду говорити за когось. Почну з себе. Особисто я належу до числа авторів, на яких, можливо, падає тінь того, хто розносить в атмосфері сайту вірус вихваляння. Але формат моїх коментарів носить виключно щирий і невимушений характер. Тим паче, вже неодноразово виступала з такими заявами. Зараз я не збираюсь виправдовуватись. І дуже прикро, коли є приторною тут і несприйнятою іншими авторами.. Добре пам"ятаю дружню і невимушену атмосферність на Пробі. Та це ностальгічне... Людина, яка оцінює, має опиратись на певний багаж знань, досвід і тому подібне. Вона має бути прикладом. Та - котра чогось досягла сама і готова поділитись досвідом. Раніше ці зауваження чи доповнення писались в жартівливій манері, або ж в приват(виключно від друзів). Ніхто не ображав користувачів-новачків, лише підказували в коректний спосіб. І, мені видавалось, що збоїв в цій чітко організованій системі - не буде. Не хочу писати зайвих дурниць, які наперед нікому не цікаві. Але я всім серцем надіюсь на мирне врегулювання конфлікту (якщо має місце такий). Для мене єдине правило - бути собою. Бо сама - ніколи не дозволю собі образити чи принизити когось намірено. Я поважаю редакцію сайту і усю літературну спільноту. Ми усі самобутні тут. Вірю - бесідка повернеться. Просто треба хоча б постаратись зрозуміти один одного. Просто на мить стало темно і не так затишно. Все в наших руках! З повагою. 

 01.11.2015 13:18  Тадм => Суворий 

У мене десь був вірш під назвою Толерантність. там саме про повагу до співрозмовника! тут http://probapera.org/publication/13/25056/pro-tolerantnist.html

 01.11.2015 12:46  Суворий => Тадм 

Ви (автори) пишете стільки всьго про прекрасне, але я не пригадую жодного твору про повагу. Прозового чи поетичного. Хоч конкурс оголошуй чи вимагай першим твором мініатюру чи вірш про повагу і як Ви, автори, її розумієте... Про повагу до тих, кому Ви нічого не винні і нічим не зобов`язані...

 01.11.2015 12:32  Суворий => Каранда Галина 

А ще якщо згадати, що натовпом диригувала купка першосвященників, картина взагалі вимальовується некрасива в принципі... асоціації блін, як ви кажете...

 01.11.2015 11:47  Каранда Галина => Тадм 

Все правильно... Я саме і стараюсь підкреслити в коментах, що це лише моє враження, а не вимога щось поміняти у творі... Але це однак не рятує... Такі дискусії спалахували частенько, але такої гостроти ще ніколи не було... 

 01.11.2015 10:29  Тадм => Каранда Галина 

Ви праві щирість передбачає не лише вихваляння, а й несприйняття твору чи його окремих елементів. І приторність відштовхує. лише варто припускати також, що якщо твір не подобається мені, він не обов"язково є поганим (те, що Ви писали количсь про гарбузову кашу), і комусь дійсно може бути щиро до вподоби, тож коментуючи не варто бути категоричним, а говорити про власне враження. тоді це чесно  

 01.11.2015 10:04  Каранда Галина => Тадм 

Зараз я знову нарвуся.... Коли я сюди прийшла, то ще на головній висіла така симпатична мальована бесідка, де було видно верхній шмат розмови. Тоді про щось розмовляли Чорновіл з Іванівим. Жартували щось, але так якось і просто, і тонко водночас... Я ще позаглядала була перед тим на клуб поезії. Побачила якісь хвалебні оди... На стихиру навіть зареєструвалася... Заходжу, а там оголошення проплачені висять із запрошеннями у свої вірші зайти... Я ходу звідти...
До проби приглядалася днів три зверху, а потім ще днів три в мене зареєструватися не виходило. Чомусь мою мету роботи не люблять... За надцятим разом лише вийшло, підозрюю, що то мені аже хлопці вручну допомогли, побачили, що хтось ломиться)))
Я не скажу, щоб тут дуже критикували... З критикою найбільше до людей з дурного розуму лізла саме я. Але тут була легка доброзичлива атмосфера. Мені всі оптом здалися такими рідними)))) була вввчливість, але не було приторності...
Майже всі активні тоді не мали досвіду на інших поетичних сайтах і ліпили цей, як могли, відповідно до своїх відчуттів.
Але ж сайт ріс, і таких "незайманих" ставало все менше) з клубу поезії сюди принесди рожевість у вигляді ""ой моя люба, як це прекрасно, усі-пусі...." мені краще дійсно вказати на мої помилки, ніж я запідозрю в нещирості... Усі пусі мені противні до чортиків, і в мою адресу, і не в мою... Стараюся по можливості переводити в жарт. А хтось або вірить їм в свою адресу, або дратується, коли бачить, як захвалюють щось, що йому не подобається.
Тому я бачу зло не в самій критиці, а в нечесності і нещирості. Окремі прояви відвертого хамства то вже інша історія. Але часто це наслідок саме отих накопичених усьпусь фальшивих... 

 01.11.2015 09:29  Тадм => Каранда Галина 

каменем спотикання на сайті стала критика. на інших ресурсах не критикують (там такі, хай і не виголошені, правила), тож немає приводу й сваритися. Чого сваритися, якщо тебе вихваляють? Критику виголошувати і сприймати вміють не всі, тож потрібні обмеження, тобто правила. Без критики сайт втратить унікальність 

 01.11.2015 09:25  Каранда Галина => Тадм 

Тут всі дорослі, освічені, розумні книжки читають, вірші пишуть... Хіба це не є достатньою ознакою???? А як же тоді інші спілкуються, як ми тут не можемо??? 

 01.11.2015 09:17  Тадм => Каранда Галина 

якщо в душі немає поваги до будь-якої людини як такої лише тому, що вона людина, то жодні правила не допоможуть....
зараз тут все залежить від нас самих. 

 01.11.2015 09:04  Каранда Галина => Тадм 

Елементарні правила, їх всю дорогу товчуть в педінституті: хвалять- людину, а критикують - тільки конкретний вчинок... Говорять не НІ, а ТАК, АЛЕ...
Правду кажучи, я терпіти не можу Карнегі, але якщо вже дійсно немає в душі до опонента, то це все-таки кращий вихід, ніж обзивати його і давати йому вголос негативну характеристику... А з іншого боку - не поважаєш? - то якого дідька з ним взагалі говориш??? (бачте, в мене теж не виходить по карнегі:))) 

 01.11.2015 08:26  Тадм => Суворий 

Важливу тему порушили, пане Суворий, дуже важливу,. Повага - основа дискусії, без неї остання просто втрачає сенс