Труханів острів: мости й бобри - погляд зсередини

Труханів острів для мене - особливий простір. Тут народилася і жила до ІІ світової війни моя бабуся. Вона залишила мені у спадок стільки спогадів, що пізніше вони оформилися у роман "Вільний світ". 

Цей острів посеред Дніпра є одвічним супутником Києва, оскільки тягнеться вздовж усього історичного центру міста. Тож не дивно, що через нього перекинулася майже всі найбільш актуальні для міста мости: монументальний Московський, яким можна доїхати до острова, найстаріший Залізничний, недобудований Подільський, який має сполучити багатостраждальну Троєщину із Центром за допомогою нової гілки метро і сучасної автостради, Пішохідний парковий міст і Міст-метро, який проглядається за південним краєм Труханова:

Московський міст

Залізничний міст

Недобудований Подільський міст - улюблене місце для ектремальних фотосесій 

Міст-метро проглядається з Матвієвої затоки на острові

Пішохідний міст відкриває чудове графіті Лесі - Франка - Шевченка, виконане просто під ним

Сьогодні Труханів є уламком дикої природи в оточенні мегаполісу. Тут живуть зайці і бобри. Останніх тут величезна кількість - скрізь видно входи до нір просто у березі і підточені, а іноді й "зрізані" без жодної стружки дерева:

прошу))

цікавий і гарний допис! дякую!

Але як же це класно! )))

Я теж так думаю! Спускалися у цей тунель, який десь веде на Правий берег... Але далеко не пройшли, зупинилися і повернулися. Хоча я розумію, що Ви про сакральні портали, які не мають фізичного виміру.
Київ, і справді, - одне з найзагадковіших вічних міст.

Та не кажи! Я сама просто остовпіла, коли ці "загризи" побачила...
Вражає сам факт - бобрики живуть собі спокійно посеред величезного мегаполісу!

А я була завжди лише у центральній, "олюдненій" частині. А в неділю побувала у таких віддалених куточках, про які ніколи й не здогадувалася. Посеред міста така незаймана природа)))
Про мости - цілком з Вами згодна. Все таки ми живемо у дивовижному місті і маємо користуватися мостами. Дехто щодня. Це дійсно те, що зримо об`єднує нас!

Ви абсолютно праві. Цілком з Вами погоджуюся))

А може найпотаємніші куточки душі Києва зберігаються саме на подібних островах?
Певні місця сили поєднаі між собою зв`язками надійнішими, ніж навіть мости.
Якщо осягне мить посвячення, то можна прямо з острова потрапити в містичні куточки Вічного Міста, на Андріївський Узвіз, наприклад.
Пильнуйте, київські "сталкери", у силових струмках чатує багато темних прояв...
ФАНТОМИ, фрагмент

Танюш, лячно дивитися на "роботу" бобриків)))

Чудова присвята і острову, і мостам. Цікаві світлини. Я згадала своє минуле, пов`язане з Трухановим островом. Свого часу була в таких глухих закутках, на таких мальовничих галявинах, в обіймах неймовірної тиші, що навіть важко було повірити, що зовсім поряд багатолюдне, наповнено голосними звуками місто...

Мости з`єднують не просто береги річки, а людей, які живуть по різні боки. То ж стаття про мости - символічна в цей трагічний час... Збудувати міст від серця до серця - найважче...

Люблю бобрів... Схильні до самоорганізації на багато краще за нас. Кожен з бобрів на свому місці працює з повною віддачею і на державу не киває. Жаль, що вони не мають права голосувати на виборах...