15.06.2018 10:01  Суворий 

Мадярська загроза Закарпаттю (березень 1938)

Закарпаття (Карпатська Україна (Підкарпатська Русь до 26 жовтня 1938 року), Срібна Земля, Угорська Русь) на початку 1938 року входило до складу Чехословаччини. 

Карта uk.wikipedia.org

МАДЯРСЬКА ЗАГРОЗА ЗАКАРПАТТЮ

Власне місяць минає, як я вислав допис про „Торг за Закарпатську Україну". Той торг відбувавсь у Варшаві і в Несвіжі, а сам мадярський (P.S.: по суті теж саме, що угорський) регент Горті приїхав з Будапешту, щоб добити торгу. Торгу, очевидно, добито, бо чужим не трудно торгувати і чужого дуже легко зрікатись. А йшло про гарний і дорогоцінний край з 750 тисячами людності, то є стільки, скільки мала самостійна грецька держава, збудована за порозумінням „великих держав" у 1830 році. 

Але на „варшавськім таргу" ще не скінчилося. Треба було позискати для справи розпоряджування чужим добром іще якусь впливову силу в Європі, і тому не сам представник Мадярщини (P.S.: Угорщини), але і його польський контрагент, міністер Бек, подався разом з жінкою до Риму. Мусоліні запросив Бека до свого літака і возив його цілу годину понад Римом та понад „понтійськими болотами", а радше над тими просторами, де раніше ті славні болота були. І давні римські імператори і — в середних віках — папи римські пробували ті болота висушити, але їм не повелося. Болота далі були осідком малярії й інших недуг. Доперва Мусоліні зробив їм кінець і не лише висушив їх, але ще й побудував на них три нові міста. Було й справді чим похвалитись перед міністром Беком, котрому з Гдині, основаної над морем коштом кількох міліярдів, починають мешканці виселятись. 
В справі тої поїздки до Риму подає один віденський часопис таке:

„Тут поширений погляд, що поїздка міністра Бека до Риму в`яжеться з планом ревізії границь Чехословаччини. Блок тотальних держав (Німеччини й Італії. — К. О.) буцімто вже вирішив, що Закарпаття має припасти Мадярщині, щоб тим способом створити спільну границю між Польщею і Мадярщиною та відтяти Чехословаччину від Румунії і Совєтів. Доля Закарпаття була головною темою римських розмов не лише з Польщею, але й з Англією. У Відні твердять, що Англія дала свою згоду на таку зміну границь, яка має відбутись „мирним" (?) шляхом, себто при нейтральній поставі Англії. Чехословаччина, зашахована Німеччиною, не буде ставити опору, а Совєти (P.S.: між Чехословаччиною та СРСР було укладено в 1935 році пакт про взаємодопомогу у випадку агресії третіх країн)  не будуть у тому випадку ризикувати війною". Очевидно, що Бек не тому їздив до Риму, щоби подивитись на осушені понтійські болота. Тут ішло про убезпечення південних польських границь, що йдуть верхами Карпат, від можливої колись навіть військової інтервенції закарпатських українців у край своїх рідних братів на півночі Карпат. Ось тому такий „угодовець" як А. Бохеньскї рад би чим скорше побачити той край у мадярських лабетах.
Це певне, що на перший план римських розмов поставлено справу наддунайських країв, а то Угорщини та Чехословаччини, бо Югославією та Болгарією Польща цілком не цікавиться. Італія стоїть у союзі з Німеччиною, а Польща з тою останньою також близько зв`язана, хоч явно протикомуністичний блок не вступила. Урядова „Газета польска" з натиском підносить, що Польща хоче жити в згоді з сусідами. Та щодо Чехословаччини, то тут заходить виняток. Річ зрозуміла, бо чейже її частину, Закарпатську Україну, вона хоче в „мирній" дорозі відступити мадярам. 

Та як би це й не було, є одно певне: Закарпатській Україні грозить велика і серйозна небезпека. Ті наглі візити дипломатів і те раптове зацікавлення поляків наддунайським (!) басейном нічого доброго Закарпаттю не ворожать. Це певне, що мадярів попруть москвофіли і євреї. Зате найсильніший відпїр знайдуть мадяри у нашім свідомім селянстві Закарпаття, котре ненавидить усе, що тільки заносить мадярським духом, і тому ненавидить і мадяронів, що прибрали москвофільську маску.

Тепер небезпека велика, бо очевидно йде до ліквідації Совєтів, що викличе загальну воєнну заверуху. Звідси й ті поїздки дипломатів з одної столиці до другої; звідси тепер і така велика „приязнь" між обома „братанками": Польщею та Мадярщиною.

Це такий чао, що добре було б Чехословаччині подумати тепер над цілковитою зміною її відношення до Закарпаття, над заспокоєнням справедливих домагань українців. На мою думку, треба тепер також узятись за те, щоб ми створили як на Закарпатті так і в Америці та Канаді Український Січовий Легіон для оборони Закарпаття. Думаю, що до такої оборони „Рідної Землі" станули б також і закарпатські „русини" в Америці. Принаймні та частина, що ненавиділа мадярське ярмо, що його добре пам`ятає, а з ним пам`ятає і ту велику шкоду, яку нанесло це мадярське ярмо українському народові на Закарпатті. Піддаю цю думку, бо саме тепер є та пора, коли над такими річами треба застановлятись. І завчасу готовитись до надходячих подій. 


Клим Обух

за матеріалами газети Свобода  (березень 1938)

+ Додати коментар

Блог: нові надходження

Усе, що являє собою цікаву інформацію, яку важко загорнути в цілісний літературний чи публіцистичний твір.

11.02.2019
ТЕСТ: Чи готові ми до виборів 31 березня? | Каранда Галина
28.12.2018
З днем народження, ЛітПортале! | Каранда Галина
30.11.2018
Втрата | Гаврищук Галина
02.11.2018
І знову про субсидії | Каранда Галина
25.08.2018
Зомбі мої з`явилися у папері | роман-мтт

Публікації: нові надходження

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо