Німецька загроза продовжує нависати над Чехословаччиною (липень 1938)

ЛОНДОН. — Внаслідок порозуміння, яке зайшло в Парижі між англійськими і французькими політиками відносно чесько-німецького напруження, Англія вислала до Праги свого представника, лорда Рунсімана, котрий має переконати чехів, щоб вони пішли на якнайдальші поступки у відношенні до німців. У той спосіб Англія хоче відвернути конфлікт, який, в Європі назріває.

ПРАГА. — Хоч чеський уряд згодився приняти всі „поради" лорда Рунсімана, то проте в Празі панує незадоволення серед чехів, які думають, що Англія задумує осягнути порозуміння з Гітлером коштом інтересів Чехословаччини.

ПРАГА. — Пропозиції чеського уряду, поставлені судетським німцям, останніх цілком не задоволяють. Вони оголосили заяву, що між чехами і німцями існує така велика прірва, що ледве чи її вдасться вирівняти. Проте представник англійського уряду, лорд Рунсімен, сидить далі в Празі, щоб ту прірву між чехами і німцями таки якось мирним слособом владнати.

НЕБЕЗПЕКА ВСЕ ЩЕ ВИСИТЬ НАД ЧЕХОСЛОВАЧЧИНОЮ

Війни між Чехословаччиною і Німеччиною нема, бо Франція, а особливо Англія стали були в обороні Чехословаччини. Та все ж таки небезпека висить над Чехословаччиною далі, а німецький міністр пропаганди, Геббельс, заявив недавно, що вони, себто німці, не будуть могти надалі зносити, щоб у самім центрі Європи існувало таке джерело неспокою, як Чехословаччина.

Ще перед кількома роками, коли то в Німеччині взяв верх Гітлєр, мусила редакція белінського соціалістично-демократичного часопису, „Форвертс" (Вперед), перенестися за кордон. Тепер вона у Парижі і зветься „Наер (новий) Форвертс". Часопис той пише в ч. 260 ось що: „В міродатних кругах німецької диктатури було вирішено вмаширувати в Чехословаччину, навіть якби з того дійшло до війни. На чолі воєнної партії стоїть Ґерінґ (президент міністрів і парламенту). Він каже, що Чехословаччину можна так скоро зайняти, що Франція не змогла би вмішатися вчасно. Відпираючи напір із заходу, німецька армія могла б зразу держатись дефензивної (оборонної) тактики. Вирішила б справу повітряна зброя. Плани заняття Чехословаччини були вже готові в половині березня. Герінг вважає війну тепер вигіднішою для Німеччини, ніж пізніше, бо за рік англійський та американський промисл в області літаків вже будуть так розбудовані, що перевага матеріалу по стороні противників може стати небезпечна, особливо, коли війна затягнеться. 

„Частина ніецького генералітету противиться війні під цю пору, бо кадри ще недостатні. Так само і корпус старшин та підстарший не є одностайний, а тренованих резервів замало. Коли б війна затягнулася, то і воєнний матеріал не є повністю достатній, бо ось напр. танки виказують браки, які виказалися ще в часі окупації Австрії. Правда і те, що Німеччина стоїть на першому місці в областях оборони перед літаками, засобами до прицілювання та у кермуванні літаками.

„Одначе опозиція не має переваги в очах політичного проводу, тим більше, що головний командант, ген. Кайтель, теж за скору війну. Але Гітлєр ще вагається, хоч щораз більше прихиляється до думки, що війна неминуча". Ось таке пише „Наєр Форвертс".

Не менш цікаві речі подає друга паризька, але вже французька газета, а то "L`Oeuvre". Відомо, що Німеччина й Італія висилають цілі військві відділи до Іспанії на поміч генералові Франку. Їм іде про різні політичні ціли, але також про випробування різних сучасних воєнних засобів.

Згаданий французький часопис каже, що в декотрих дипломатичних колах ходить по руках стенографічний протокол про одну доповідь, яка була оголошена у Берліні генерал-майором Райхенау перед спеціально запрошеними слухачами. Предметом його викладу був досвід, отриманий німецькими старшинами в іспанській війні. 

Райхенау сказав, що в останніх часах німецькі літаки мають першість перед усіми іншими, а то завдяки тим змінам, які введено в них на підставі досвіду, зробленого в іспанській війні. 

Німецькі легкі танки показалися в Іспанії невистачальними і тому мусило міністерство війни впровадити тяжкі танки, як повністю витримали роблені з ними тести. Зате німецькі гармати, призначені для оборони перед ворожими танками та літаками, показали себе пречудово. 

Генерал Райхенау підніс з натиском факт, що присутність сотень німецьких льотчиків у таборі генерала Франко дала їм потрібний воєнний досвід і причинилася немало до витренування німецьких пілотів. Він зазначив нарешті, що громадянська війна в Іспанії ще довго триватиме. Стратегічні й господарські огляди примушують Німеччину допомагати генералові Франко до перемоги. Здобуті в Іспанії позиції і ті, що їх ще можна буде здобути, дадуть Німеччині змогу перервати на випадок потреби зв`язки Франції й Англії на Середземному морі.

Ось таке говорив німецький генерал, а все те має значення з уваги на майбутню війну. Коли вона вибухне не знаємо, але Гітлєр не зречеться так легко думки „визволити 3,5 мільйони своїх земляків з чеської неволі. Якби ж то українці в Польщі мали таку „неволю"! 

за матеріалами газети Свобода (липень 1938 року)