21.07.2018 11:28  Суворий 

Битва за Чангкуфенг: бої на кордоні між СРСР та Японією (серпень 1938)


ТОКІО. — Японська офіційна агенція доносить, що японський уряд, на днях запропонує совєтському урядові сторення комісії, в склад якої входили би представники Японії, Совєтів і Манчука. Та комісія мала б розглянути недавню сутичку японських відділів з совєтськими, а також усі інші сутички, що часто з`являються на совєтсько-манчуцькому кордоні. Загальний настрій у Японії спокійний і є таке переконання, що до війни між Совєтами і Японією в найближчій будуччині не прийде і що Совєти погодяться на пропозицію Японії. Совєтська влада на Далекому Сході вже згодилася видати двох японських представників, які були вислані на советський бік з метою переговорів і яких совєтська влада затримала.

МОСКВА. — Совєтська преса подає, що на совєтсько-манчуцькій границі прийшло знов до сутички між совєтськими і японськими відділами, внаслідок чого зав`язалася стрілянина, в якій загинуло кілька вояків по обох сторонах. Совєтські джерела твердять, що це японські відділи.напали на совєтські й останні мусили боронитись. Пояснюючи цей випадок, совєтська агенція „ТАСС", говорить, що „японці перехвалювалися, що хопляться зброї, і, видно, тепер хочуть таким чином довести ту перехвалку".

ТОКІО. — Японські кола підтверджують збройну сутичку з совєтськими відділами, але подають цілковито інше пояснення. Вони говорять, що совєтський відділ, зложений з десятьох вояків, заглибився на 900 кроків на манчуцьку територію. Японські відділи мусили вжити зброї, щоб їх звідти вигнати.

ТОКІО. — Японське міністерство війни видало комунікат, у якому говориться, що напруження між Совєтами і Японією зростає, і коли Совєти далі провокуватимуть прикордонників-японців, то хто знає, чи це не потягне за собою тяжких наслідків. У тому комунікаті також говориться, що останніми діями совєтські відділи зайняли на манчуцькому кордоні один горбок, знаний Чангкуфенг. Той горбок має стратегічне значення. Японські війська пішли в контрнаступ і зав`язалася страшна боротьба, в якій загинуло 20 совєтських вояків. Японці також захопили одинадцять танків і відповідну кількість інших військових матеріалів. 

МОСКВА. — Московський урядовий комунікат доносить, шо на Далекому Сході зав`язалася на узгір`ях Чангкуфенгу знов велика битва між совєтськими військами і японськими, внаслідок чого совєтські відділи знов зайняли згадані узгір`я. При тому загинули 400 японців, а кількасот було поранено. В битві брали участь літаки, танки і важка артилерія. Щодо совєтських втрат, то комунікат говорить, що загинули тільки 15 совєтських вояків і кілька десятків було поранено. 

ТОКІО. — Японський урядовий комунікат про битву на совєтсько-корейській границі не згадує нічого, а також не згадує нічого про захоплення узгір`я Чангкуфенг совєтськими відділами. Зате говорить, що совєтські літаки, в числі 50, налетіли на територію Кореї і бомбардували міста. Кільканадять літаків збито. Обидва посольства, в Токіо совєтське, а в Москві японське, внесли на руки урядів протести й застереження.

ТОКІО. — Комунікат японської армії подав до відома, що совєтські війська в числі шістьох дивізій пішли наступом на японські позиції і внаслідок між японськими та совєтськими військами зав`язалася сильна боротьба, в якій совєтські війська зазнали великої поразки. Ввечері того самого дня совєтські війська знов пішли в наступ, але японці знов їх відкинули з великими втратами. Крім жертв в людях совєтські війська втратили ЗО танків. 

МОСКВА. — Комунікат совєтського уряду признає, що на Далекому Сході, на пограниччі Совєтів і японської провінції Корея, ведуться завзяті бої. Вину за те приписує Москва Японії кажучи, що остання її спровокувала. Комунікат твердить, що в тих боях японці зазнали великих втрат в людях і воєнному матеріалі. Совєтський уряд видав пересторогу, що ті бої можуть розвинутись у справжній конфлікт.

БЕРЛІН. — Німецькі кола стараються вплинути на Японію, щоб вона ще не розпочинала боротьби з Совєтами, а то тому, що Німеччина за нинішніх обставин не в силі Японії допомогти. Німеччина є відділена від Совєтів іншими державами, які не пропустять німецьких військ. Щоб дістатись до Совєтів, Німеччина мусила б наперед розбити ті держави, а це викликало б світову війну, до якої Німеччина ще не готова. Її армія ще не є як слід озброєна, а також її границі, головно з боку Франції, ще не є як слід укріплені. Тому вона, хоч симпатизує з Японією, тепер їй на поміч не прийде.

ГАНКОВ. — Китайські круси подали до відома, що тільки одна карта залишилася щодо відмежування Манчука від Coвєтів. Та карта є в руках останніх. Їх було дві тоді, як відмежували Манчуко від бувшої царської Росії в 1869 р. Але одну знищено під час боксерського повстання в Пекіні, а друга залишилася в руках Совєтів. А тому Совети знають краще, де проходить кордон, кажуть китайці.

МОСКВА. — Японський амбасадор у Москві Шігеміцу, відвідав Літвінова і від імені японського уряду поставив пропозицію замирення на Далекому Сході. Літвінов відповів, що Совєти радо почнуть переговори в справі покінчення конфлікту, але під умовою, що японські війська попередньо повернуться на ті позиції, на яких вони були перед тим, як вибухла боротьба. З цієї заяви виходить, що японці таки далі держать узгір`я Чангкуфенг. Совєтські повідомлення перед тим доносили, що совєтські війська виперли японців. Назагал у Совєтах є миролюбний тон і вони мають схильність чим скорше помиритись.

ТОКІО.— В Японії теж панує миролюбний тон і бажання якнайскорше покінчити сутички з совєтськими військами. Японський уряд визнає стару границю між Совєтами і Манчуком, але зазначує, що совєтська влада на власну руку тихцем пересунула на кілька миль прикордонний камінь на манчурську сторону. А карта, що накреслює цей кордон є дуже невиразна. Тому японці, хоч засадничо визнають старі совєтсько-манчуцькі границі, пояснюють їх на свій лад. Та загальне переконання таке, що таки до примирення прийде. Бої в околицях Чангкуфенг ослабли. Тільки совєтська артилерія обстлілювала ті узгір`я, але без великої шкоди для японців.

ТОКІО. — Японська преса подає розмову японського амбасадора в Москві, Щігеміцу, з комісаром Літвіновом. Літвінов домагався, щоб японці спочатку полишили совєтську територію, а потім розпочали переговори про усталення границь. На те Шігеміцу відповів, що за повідомленнями совєтського військового штабу вся совєтська територія „очищена" від японських вояків. Отож, що далі чекати, питав Шігеміцу. На цю замітку Літвінов не дав ясної відповіді.

ГСІНКІНГ(Манчуко). — Полковник японської армії Ямаока, заявив, що коротка боротьба японців із совєтськими відділами переконала японців, що совєтська військова техніка й організація дуже слабі. Вони недопрацьовували на кожнім кроці, подібно як це було в 1914 році. Все ж таки Ямаока зазначив, що Совєти уявляють собою немалу небезпеку тому, що вони мають величезні засоби в людях і ресурсах. Тепер Совєти здовж корейської й манчуцької границі будують сильні укріплення. Ямаока заключив, що війна між Японією і Совєтами таки неминуча.

за матеріалами газети Свобода (серпень1938 року)

Додати коментар