23.07.2018 09:32  Суворий 

Совєти розстріляли усіх своїх адміралів (серпень 1938)


МОСКВА.— Совєтський комісаріат воєнного флоту перший раз відтверто признався, що впродовж останніх пару місяців совєтська влада вистріляла всіх своїх адміралів. Між розстріленими знаходяться: бувший комендант совєтської воєнної флоти, а також представник Совєтів на коронації англійського короля в 1937 p., адмірал Орлов; командант балтійського флоту, адмірал Сівков; голова воєнної морської академії, адмірал Людри. Їх названо „зрадниками" і „фашистівськими шпигунами". Вони зупиняли розбудову нападаючого совєтського флоту, а обмежувалися оборонним, говорить урядовий комунікат. Крім згаданих розстріляно ще таких адміралів: Вікторова, що теж був командантом совєтської фльоти по Орлову; Муклєвича, Кожанова, Кірієва, Дішенова, Кадацького, і професорів воєнної академії: Жервого і Петрова. Тепер Совєти не мають ані одного вищого офіцера з минулого року, що займав би вище становище в совєтському воєнному флоті.

„Возрожденіє" з 12.08.1938! подає такі вісті з СССР: 

У звязку з утечею чекіста Люшкова до Японії розстріляно на Далекому Сході 20 вищих керівників краю, кілька десятків партійних та совєтських урядовців і виключено з комсомолу 2,000 членів. 20 розстріляних подають по прізвищам; між ними командарм З рангу С.І. Западний та начальник УНКВД в Примор`ю Я. С. Визель.

На Кубані повстання. Столиця Краснодар у стані облоги. В боях досі загинуло 165 людей. До повстання довів голод та злочини НКВД. Вбито кількох чекістів і комісара Бліндмана. Про голод свідчить також вістка газети „Молот", яку додано давніше про те, що збіжжя вигинуло від суховіїв і таке мале, що нема що молотити і збирати.

В Україні розпущено 32 місцеві партійні комітети, 242 сільради та 19 міськрад за контрреволюцію. Звільнено з праці 83 керівників місцевої адміністрації і 47 з них розстріляно. 

На Далекий Схід вислано з Москви 3,000 чекістів для підкріплення духу далеко-східної армії (зформованої, як відомо, в більшості з українців). 

В районі міста Чіта застрілився камандир московської дивізії Ступнин. Його викликали в Москву в справі втіклого Люшкова.

В боях з японцями II кавалерійський полк дістав був наказ спішитись і атакувати японців. Полк відмовився. За те розстріляно на місці командира полку. 

В І дивізії, що стоїть у Москві (тепер у літніх таборах під Москвою), збунтувався один полк. Вбито 2 старшини та побито 17 підстаршин ревних комуністів, що їх прислали були до дивізії з НКВД для піднесення духа вояків. 400 вояків послано за те в карні табори.

В ЛВО в Петрозаводську вбито одного воєнного комісара. В місті Луга вбито 3 політруків моторизованої артилєрії та секретаря партійного комітету. В Петергофі вбито комісара стрілецького полку. В Ленінграді викрито серед військових опозиційну організацію і за те розпущено 13 воєнних партійних комітетів. У Кронштадті поранено комісара дивізії кружляків Ґольдберга.

В Москві виробляють новий устав повітряного бою для літаків. Виявилося, що японці дуже легко підбивали артилерією совєтські літаки на Далекому Сході. Це викликало переполох у совєтських воєнних колах.

Совєти мають тепер 25 концентраційних таборів, у яких тримають коло 5 мільйонів політичних засланців.

З приводу сутичок на Далекому Сході большевики влаштували величезну масу протестних мітингів. Вони не наважились проголосити мобілізацію народу та видати йому зброю в руки, бо знають, що перші постріли звернулися б напевно не проти японців. З зовнішньої Монголії, що стоїть під протекторатом Москви, втік до внутрішньої Монголії, що зайнята японцями, майор совєтської артилерії Флонт. Він переїхав кордон автомобілем.

До Шанхаю втік керівник заграничного відділу НКВД на Далекому Сході Р. Лідтке. Туди він дістався совєтським кораблем. 

До Гайляру втік з Монголії начальник манчуцько-монгольського відділу московської воєнної місії в Монголії Вань Фень Ву.

У Владивостоці заарештовано начальника кріпосної артилєрії Левандовського, працівника штабу ОКДВА Васенкова та ще кількох політичних керівників штабу.

Бувший воєнний аташе в Парижі (царської армії), граф Ігнатєв, що командував у большевії піхотною бригадою у Вятці, назначений начальником мобілізаційного відділу генерального штабу в Москві. Тим пояснюється, що Москва має до нього довіру та що його балачки в Парижі з головою партії младоросів, Казем-Беком, не були звичайною приватною справою та що Ігнатєв не був агентом Казем-Бека, як той твердив, а навпаки. Цікаві ті москалі з їх зрадництвом усюди, де лише вони живуть.

На засіданні Верховної Ради в Москві було 9 порожних місць, що їх давніше займали: Чубар, Косіор, морський міністр Смирнов, міністр внутрішньої торговлі М. Смирнов, міністр хліборобства Ейхе, міністр машино-будівництва Брискин, міністр здоров`я Болдирев, міністр харчового промислу Голенський і міністр заготоівель Попов. Що з ними сталось, досі невідомо. Мабуть не обійшлось без кулі.

за матеріалами газети Свобода (серпень 1938 року)

Додати коментар
 23.07.2018 22:12  Каранда Галина => Суворий 

Веселенькі часи...