Про московську пропаганду (серпень 1938)

Живемо в часах масової пропаганди. Кожний пропагує свою справу: держави, системи, нації, церкви, партії, організації. Хто не пропагує, той скоро пропадає. Кого навіть на пропаганду не вистачає, той видно сам у свою справу не вірить. 

Звісно, що всякому, хто візьметься за пропаганду якоїсь справи, легко в цій пропаганді переборщити. Вже з самої суті пропаганди виходить потреба оминати все, що може пропаганді пошкодити, та підкреслити те, що пропаганді допомагає. Переборщування пропаганди в певних межах самозрозуміле. Коли воно переходить поза певні межі - це відбивається зле на пропаганді, нищить її власні плоди. Тому в усякій пропаганді існують певні межі, поза які не можна виходити, бо тут усякому стає ясно, що пропаганда вийшла поза межі правди. 

Такі ознаки має пропаганда, що від якогось часу виходить з Московщини. Світ уже має свою ціну для московських запевнень про успіхи, про небувалі ударні кампанії, про надзвичайні врожаї. Світ знає, що по надзвичайних успіхах промисловості люди ходили без найнеобхідніших виробів. Світ знає, що по надзвичайних жнивах по краю мандрував голод. Світ знає, що по ударних кампаніях ішли чистки за саботаж та зловживання. Московська пропаганда довела до того, що на неї мало хто в світі звертає увагу. Всякий знає, що хто повірить цій пропаганді, тому скоро прийдеться жалкувати. 

Це змушує Москву шукати все нових способів пропаганди. Останніми часами Москва взялася використовувати для цього свій нібито парламент, нібито заснований на демократичних засадах вибору і з нібито демократичними правилами нарад. У тім нібито парламенті, нібито вибрані депутати виступають з прегарними промовами про чудесні „достіженія" совєтського „строітельства". Такі промови потім уже може донести кореспондент закордонної газети, пускаючи в цей спосіб у світ пропаганду про великі успіхи большевизму не як свої власні відкриття, але як просто цитати чужих слів. У цей спосіб кореспондент і свою журналістську дівочість зберігає й ласки в москалів назбирає.

Останньої неділі, наприклад, американська новинкарська агенція „Асошіейтед Прес" донесла з Москви жмут винятків з промов таких депутатів у цьому російському парламенті. Прекрасна китиця досягнень! Виходило б, що економічне життя в Росії незвичайно гарне. В кожному краю відчиняють нові промисли. Люди закидають старі способи господарювання й переходять на нові. Кочівники поселяються на землі й стають рільниками. Рільники закидують дерев`яні плуги й переходять на залізні й моторові. Продукція добра росте. Ось вам Грузія: в 1937 році вона випродукувала добра в 18 разів більше, ніж за царських часів! Чи ж не ясно, що совєтська влада краща від царської?

Можливо, що когось ця пропаганда запропагує: Одначе людей, котрими мізки не легко закидати цифрами, які на всяку похвалу вимагають доказу, вона не здурить. Таким людям звісно, що такі цифри подані без ніякого контролю, що в Росії їх навіть у сумнів подавати не можна, а тим самим вони не мають у світі ніякої вартості. 

за матеріалами газети Свобода (серпень 1938 року)

Щодо ефективної пропаганди:
Штатский Джонс был назначен в армейский учебный центр, где он должен был
просвещать рекрутов по поводу различных правительственных обязательств
перед ними, особенно о Страховании Жизни Военослужащих (СЖВ). Вскоре
после этого лейтенант центра заметил, что Джонс имеет почти 100%-ю
продажу страховок СЖВ, чего раньше никогда не бывало. Лейтенант сел
в конце заполненной рекрутами комнаты и стал слушать торговую подачу
Джонса. Джонс объяснил новым рекрутам основы СЖВ, а затем сказал:
"Если у вас есть СЖВ и вы пошли в бой и погибли, - правительство обязано
выплатить вашим наследникам 200 000$. Если у вас нет СЖВ и вы пошли в бой
и погибли, - правительство обязано выплатить вашим наследникам максимум
всего лишь 6000$". "А теперь", сказал он в заключение, "как вы думаете,
кого они пошлют в бой первыми?"

Не вгадали. Про Геббельса я малою й не чула. Зате про всяких сільських "ідейних" і "пропагандистів" начулася від батьків. Хоч у партію вони таки вступили.
Тільки не треба моралей щодо ідейності... ми трохи різне під цим розуміємо...
А щодо ефективної пропаганди читала цікаву чи то історію, чи то анекдот. Зараз знайду...

Це виховання... Вам привили, що слово "пропаганда" і слово "Геббельс" синоніми... І настрахали добряче Геббельсом. Взагалі кажучи це два різних слова і перше з них все ще в роботі....

)))))))

наша пропаганда - найпропагандіша?

... найпропагандовіша?... найпропагандовитіша пропаганда в світі!)))))))

цензурніше не виходить, звиняйте!)

з дитинства маю алергію на слова "церемонія" і "пропаганда". Я розумію їхнє значення і значимість правильно, але якось чи то генетично, чи як, предалося, що сприймаю їх тільки негативно.