Поляки в Чехословаччині, як приклад подвійної моралі (серпень 1938)

На початку 1938 року світовою пресою пробігла звістка, що поляки в Чехословаччині домагаються для себе широкої автономії. Приклад чеських німців спокусив і маленьку польську меншість до ставлення таких вимог, які переходять межі здорового глузду. Це так, коли б наші Копичинці, Угнів або Турка вимагали для себе автономії. В Чехословаччині є всього 60 тисяч поляків. Отже „меншина" дуже мікроскопічна. Але задля цих 60 тисяч своїх однонаціональників польський уряд від 1919 року не дає спокою своєму чехословацькому сусідові. Пілсудскі колись казав, що в Польщі була б найбільш популярна війна з Чехословаччиною. І це за 60 тисяч поляків на маленькій території, за яких у війні мусив би згинути може й мільйон людей.

З уваги на міжнародні обставини уряд Чехословаччини провадить реформу своєї конституції і законів щодо національних меншин. При цій нагоді подали свій меморандум до чехословацького уряду також поляки. Для себе вони домагаються утворення нових шкіл: 7 народніх і 8 виділових. Чехословацький уряд ці побажання в більшості задовільнив. Поза тим поляки в Чехословаччині домагаються для себе утворення нових двох гімназій. І ці вимоги чехословацький уряд ухвалив виконати. Далі — поляки бажають, щоб на стаціях залізниці і на поштових урядах були написи крім чеської також польською мовою. Також на це празький уряд дав свою згоду. В усіх урядових інституціях у тешинській окрузі має бути введена польська мова як цілком рівноправна з чеською, і для того вже набирають урядників, що володіють польською мовою. Для польських шкіл у Чехословаччині дозволено купити в Польщі підручників на суму 20 тисяч чеських корон. Навіть справа дванацятьох залізничників польської національності, що були перенесені з району, заселеного поляками, в інший край Чехословаччини, була вирішена: їх повернено на місце попередньої служби. Крім того поляки домагаються, щоб до гірничих підприємств приймали такий відсоток робітників і службовців польської національності, який відсоток складає польська людність даного району. І в цьому напрямі чехословацький уряд іде полякам назустріч.

Коли порівняти положення народної освіти в Польщі та в Чехословаччині, то з наведених чисел ясно виходить, що освітою в рідній мові поляки в Чехословаччині будуть ліпше забезпечені, ніж поляки в Польщі. Польська преса називає вимоги поляків до чехословацького уряду мінімальними.

Прикладемо цю мірку до віносин в українських землях під Польщею. Де українські школи — народні, виділові та середні? Їх, як кіт наплакав. Коли пишеться про мільйони дітей у Польщі, що не мають місця навіть у польській школі, то це в першу чергу діти українські. В Чехословаччині нема заборони приймати всіх, що бажають, до високих шкіл. У Польщі діє закон про „нумерус клявзус" (обмежене число) для всіх неполяків, що хотіли б вчитися в польських університетах. На українських землях під Польщею не знайдете залізничника української національності, хоч за Австрії їх було багато. Нема чого й казати про те, що державних урядників-українців полякам не треба, бо вони обходяться без української мови. Це вже давнє правило в Польщі, що на свої підприємства поляки приймають робітників тільки польської національності, а землю продають лише польським селянам.

Польські громадяни Чехословаччини покликуються в своїх домаганнях до чехів на справедливість і на право. Але цих самих прав і справедливості для українців вони не визнають у польській державі. Це є продовження польської політики перед світовою війною. Ті самі люди, що протестували проти гноблення свого народу в царській Росії та в Німеччині, стали невблаганими гнобителями українців, де тільки можна (приміром, у Галичині за Австрії). Справедливо засудив колись цю політику норвезький письменник Бєрнсон. Чесна Людина не може визнавати подвійної моралі. Це відноситься також до відносин між народами.

за матеріалами газети Свобода (серпень 1938 року)

 «Якою міркою ви міряєте, такою відміряють вам» (Матвія 7:2). 

Щось у світі пішло не так чи то з вірою, чи то з мораллю.

Сьогодні читала Статтю - інтерв`ю Гриневичjavascript:mctmp(0);, частково на цю тему. Про вимоги Угорщини.