27.07.2018 10:38  Суворий 

Українці під Польщею: утиски та арешти тривають (серпень 1938)


ЛЬВІВ. — Не звертаючи уваги на утиски польської влади, українське село в героїчний спосіб відбиває ворожі напади і серед тих тяжких відносин таки проявляє активне громадське життя. Переважаюча більшість українських сіл має нині по кілька інституцій, як кооперативи, читальні „Просвіти", дитячі садки, рідні школи, спортові дружини, аматорські й спортивні кружки. Наші села справляють національні свята, ювілейні концерти, проводять жалобу по заслужених народних провідниках, наражаючись часто на дошкулювання, а то й арешти влади.

ЛЬВІВ. — В різних місцевостях східної Галичини поліція переводить масові ревізії й арешти, а староства забороняють нашим культурно-освітнім установам влаштовувати які-небудь імпрези. Дня 24 липня ц. р. поліція арештувала Василя і Богдана Бандеру з Тростянця. Дня 25 липня ц. р. арештувала в Долині Олексу Притуляка, студента агрономії; братів Михайла й Миколу Мацевика, робітників;  Льва Кіпецького, слюсаря; Зиновію Левицьку, кравчиню; Василя Маруняка, столяра; Оксану Винник, гімназійну абсольвентку, та Івана Шумського, кооператора. По переслуханні на поліції І. Шумський та Оксана Винник вийшли на волю. Всіх інших поліція відвезла до арештів у Стрию. В Бучачі поліція арештувала Якова Боднара і студента Шиманського. 

В Яворівщині поліція арештувала Михайла Чопика, Мирона Кулинича, Остапа Линду і Степана Линду—всі службовці Союзу Кооператив; крім них арештовано також диригента хору „Просвіти" Михайла Завадку.

ЛЬВІВ. — Дня 29 липня ц. р. польська поліція арештувала дир. Р. Ш. Степана Федака з Журавна та Василя Литвина зо Старого Села й вісьмох інших людей та перевезла до слідчих арештів у Стрию. Одночасно поліція арештувала ще в Жираві студента О. Вітрука, у Володимирцях Зекона Левицького і в Мазурівці богослова Василя Ленцика. Арештованих забрала поліція на станицю поліції до Журавна, а Вітрука на станицю поліції до Руди. В усіх поліція перевела основну ревізію, але не знайшла нічого.

ЛЬВІВ. — Читальні в камінецькому повіті влаштовують ювилейні свята з нагоди 70-ліття існування „Просвіти" в Сільці Беньковім. У згаданім Сільці відбулося також велике свято, в якому взяли участь чотири тисячі селян. Свято почалося Службою Божою, що її відправив при співучасті чотирьох інших священиків о. Мурович з Нестанич. По Службі Божій мав відбутися похід на площу, але влада його заборонила. Поліція теж звеліла зняти хоругви з читальні. Сама академія відбулася під голим небом. Відкрив її вступним словом о. сов. Пелех, парох Сільця і голова місцевої читальні. Низку просвітянських пісень відспівав добре вишколений хор з Сільця. Ідеологічний реферат про „Просвіту" виголосив адв. д-р П. Мінко. В програму свята входили ще забави, виведені Ольгою Березіцькою і членами читальні з Язениці Руської, а також ритмічні вправи під проводом місцевої садівниці. На святі було багато представників інших українських інституцій.

ЛЬВІВ. — Дня 31 липня ц. р. українські громадяни влаштовували в селі Угерцях Мінеральних „День хліборобського вишколу молоді". На це свято покликано теж дітей з інших сіл, які мали явитись на нього в організованому порядку. Та коли українські діти, в числі 50, з села Бересці пустилися в дорогу до Угерець, на них по дорозі напали люди з села Мичківці, що саме поверталися з польського костелу. Зі словами „біць, вимордоваць українцуф! Ми їм дами ту будоваць Українен!" — ті польські „побожні" парафіяни почали бити колами і камінням дітей та їх опікунів. У той спосіб вони  тяжко побили опікунів, а також кільканацять дітей. Деяким треба було дати лікарську поміч.

ЛЬВІВ. — Польський суд у Замості судив 34 селян з села Хмільки, що на Холмщині, за те, що вони хотіли зірвати печатку на місцевій православній церкві, яку опечатав уряд. В акті обвинувачення говориться також, що „юрба з 200 людей приневолила до втечі війта Матисяка з поліцією, після чого сама відкрила двері церковці, яку влада була замкнула". Церковця та, як каже акт обвинувачення, була поставлена „нелегально". Селяни доказують, що влада дозволила їм будувати церковцю під умовою, що під час виборів селяни будуть голосувати за державних кандидатів. Селяни додержали обіцянки, але це не допомогло.

за матеріалами газети Свобода (серпень 1938 року)

Додати коментар