Судетська криза: Європа готується до нової війни (вересень 1938)

ЛОНДОН: — Джон Саймон міністр скарбу застеріг Німеччину в публічній промові, виголошенній у Шотляндії від імені прем`єра Чемберлена, що на випадок вибуху війни в середній Європі Англії неможливо буде здержатися від участи у війні. Скликано на вівторок засідання британського кабінету міністрів, на котре з Берліну виіхав британський представник у Німеччині Невіл Гендерсон.

БЕРЛІН.—Представник уряду заявив, що остання політична криза в Європі стає надзвичайно гостра і грозить вибухом. Вибух наступить у половині вересня. Вину за те Німеччина спихає на чеський уряд кажучи, що він досі не зробив нічого конкретного, щоб полекшити долю судетських німців. Одночасно з тим Гітлєр далі об`їзджає кордони Німеччини вздовж Франції і Швайцарії та оглядає укріплення. Сотні тисяч робітників працюють біля укріплень. Німецькі урядові кола незадоволені з промови англійського міністра Саймона, в якій він на адресу Німеччини виказав грізну осторогу. Ця промова для німецьких кіл не є вповні ясна і вони очікують повернення англійського амбасадора до Берліну Гендерсона, щоб зажадати докладних пояснень.

НЬЮ-ЙОРК. — Просто всі найважніші акції на місцевій біржі впали в понеділок на 2 до 5 пунктів через поважне політичне, напруження в Європі.

Був це найбільший спад ціни акцій від пам`ятного 29 березня. На біржу викинено на продаж небувале число акцій, а одночасно з тим з Європи йшов великий попит на долари. Поважний вплив на ціну акцій у Нью-Йорку мав спад цін акцій на біржах в Європі.

ЛОНДОН. — Внаслідок воєнного страху в фінансових європейських колах панує страх за їхні капітали. Золото починає втікати з Європи до Америки. Фунт стерлінгів і голандський гульден, які дотепер уважалися найтвердшою європейською валютою, впали по вартості на кілька центів.

ПРАГА. — В той час, коли Англія демонструє свою готовість піти у війну, її представник, лорд Ронсімен, докладає всіх зусиль, щоб таки довести між судетськими німцями і чехословацьким урядом до порозуміння. Уряд погодився вже переорганізувати Чехословаччину на кантональній засаді, в якій усі національні меншини дістали би повну самоуправу. Та це не задоволяє судетських німців. Все ж таки є надія, що під натиском сили вони згодяться на це. Але крім того плану кружляє ще інший: правдоподібно Гітлєр в останнім моменті зажадає, щоб судетських німців прилучити мирним шляхом до Німеччини, а тоді Німеччина гарантує Чехословаччині повну самостійність. Не виключено, що Англія підтримала цей план, щоб за всяку ціну не допустити до війни.

ПАРИЖ. — На засіданні кабінету міністрів ще раз потверджено, що Франція готова до війни, і коли б Німеччина заатакувала Чехословаччину, Франція піде їй на поміч. Одночасно з тим Франція переводить на німецькім і швайцарськім пограниччі великі воєнні маневри та укріпляє деякі місця. Сорока-годинний тиждень праці в Франції остаточно занедбано і то тому, що тепер потрібно для нації більшої продуктивності праці.

МОСКВА. — Совєтська преса почала друкувати статті, в яких закликує інші держави, щоб ужили гострих мір для приборкання Німеччини. Совєтскі газети підкреслюють, що на випадок війни вони додержать своїх зобов`язань перед Чехословаччиною, але вже тепер зазначують, що не знають, якими шляхами вони могли б ту поміч чехам дати. Проти Польщі Совєти не підуть, хіба вона взяла б участь у війні на стороні Німеччини. Може Румунія дасть доступ Совєтам до Чехословаччини? — міркують совєтські газети.

БЕРЛІН. — Провідник судетських німців, Генляйн мав наради в квартирі Гітлєра в Берхтесґадені. На тих нарадах крім нього самого і Гітлєра були ще маршал Ґерінг і міністр Ґебельс. Передискутувавши пропозиції чехів судетським німцям, вони відкинули їх і поставили свої. Тепер з тими пропозиціями Генляйн вертається знов до Чехословаччини.

ВАРШАВА. — Амбасадори Англії, Німеччини і Франції випитували польський уряд, як Польща ставитиметься на випадок чесько-німецького конфліклу. Польща давала виминаючу відповідь. Представникові німців міністр Бек сказав, що Польща не думає ставати по боці німців у цьому конфлікті. Також у відношенні до Франції Польща рішила поки що не приступати до її табору, на випадок, якби вона вплуталась у війну за Чехословаччину. Подібно, як Італія, Польща вирішила бути нейтральною і приглядатися до подій. Щойно коли б події так розвинулися, що у власному інтересі треба би було піти у війну, Польща пішла б тоді.

за матеріалами газети Свобода (вересень 1938 року)