Розбір Чехословаччини триває: Мадярський уряд вимагає Закарпатську Україну (жовтень 1938)

БУДАПЕШТ. — Мадярський уряд поставив свої домагання чехословацькому урядові. Чехи засадничо згодилися полагодити спір з мадярами мирно. Але мадяри, як зазначують чехи, поставили дуже високі домагання. Ті домагання такі: Негайна віддача тих теренів, які вцілості заселені мадярами; плєбісцит у тих околицях, які перемішані з іншим населенням; плебісцит у Закарпатській Україні, щоб з`ясувати, куди вона хоче належати; плебісцит для всіх національних меншин, щоб вони вирішили, де хочуть належати.

РИМ. — Італійський урядовий орган „Інформаціоне Діпльоматіка" поміщує статтю, в якій закликає Чехословаччину, щоб чим скоріше полагодила свої непорозуміння з мадярами, бо відкладання тільки загострює положення і може викликати для чехів тим гірші наслідки. Мусоліні вирішив всією силою підтримувати мадярів, щоб у той спосіб затримати їх у колі італійської політики. В урядових колах говорять, що незабаром Мусоліні піддержить далеко більші домагання Мадярщини, а саме прилучення до неї Закарпатської України й Словаччини, щоб у той спосіб мадяри дістали спільні границі з Польщею, ніби для протибольшевицького фронту.

БУДАПЕШТ. — Мадярський уряд натискає на Чехословаччину, щоб вона негайно віддала їй околиці, заселені мадярами, а також щоб відступила їй Закарпатську Україну. Мадярський уряд погрожує війною. Ціла мадярська армія стоїть вповні мобілізована. Покликано до військової служби всіх резервістів до 45 року життя.

ВАРЩАВА. — Крім італійців піддержують мадярські домагання також поляки. Польська преса з радістю вітає факт, що між Мадярщиною і Польщею прийде до спільних границь. У той спосіб, говорять поляки, відітнеться Румунію від Чехословаччини, а тим самим відіпхаються совєтські впливи від середньої Європи.

БУДАПЕШТ. — Дипломатичні розмови між представники Мадярщини і Чехословаччини, що мали відбутися в Комаромі з метою полагодження справи мадярських меншин, не відбулися. Чехи відклали їх на два дні, не звертаючи уваги на те, що вся мадярська армія мобілізована, щоб рушити на Чехословаччину. Тим часом ведеться напружена позакулісна боротьба за дальший розбір Чехословаччини. Мадяри мають сильну підтримку з боку деяких держав, головно з боку Польщі, з метою приєднання до Мадярщини не тільки мадярських територій, але й Словаччини і Закарпатської України. Та мадяри виразно признають, що Німеччина, а також Румунія, є проти прилучення Закарпаття до Мадярщини, а то тому, що Німеччина не бажає собі спільних границь Мадярщини і Польщі, а Румунія не хоче бути відтята від Чехословаччини.

Газетні донесення з Будапешту, Варшави, Бухарешту й інших європейських столиць розкривають дальші стадії міждержавної інтриги проти Закарпатської України. 

Мадярщина виставляє до Чехословаччини домагання полагодити негайно мадярські претензії щодо відступлення Словаччини й Підкарпатської Русі. Ці домагання вона тепер піддержує переш за все силою, себто загрозою вжити війська на випадок, як Чехословаччина буде цьому противитися. Щоби показати, що трактує справу поважно, Мадярщина мобілізує військо, реквізує поживу й воєнні матеріали. Одночасно з тим пускає в біг метку пропаганду, в котрій говориться про потребу забрання Закарпаття для вставлення щита проти Росії. Інша пропаганда говорить про гніт мадярської меншини в Чехословаччині, причому подаються факти про арешти мадярів і навіть розстріли мадярських рекрутів, котрі то вістки газетярські бюра називають непідтвердженими.

Мадярщину підтримує Польща, Новинкарське бюро „Юнайтед Прес" доносить з Варшави під датою 4 жовтня, що польський уряд готовий зажадати, щоб Чехословаччина відступила Мадярщині цілу провінцію Закарпаття, щоб у цей спосіб зробити спільну границю між Польщею й Мадярщиною та створити барикаду проти Росії на її західній границі. Якцо Чехословаччина відмовиться щодо цього домагання, Польща має загрозити Чехословаччині відмовленням підтвердження нових границь, себто Польща дасть зрозуміти, що вона не буде мати нічого проти якогось нападу на Чехословаччину.

Цю політику польського уряду вже підтримує всіма силами польська офіціальна преса, причому виразно подається, що цей план зродився в голові польського міністра заграничних справ Бека. 

Донесення з Бухарешту не закривають румунської опозиції до цього плану. Зрештою в Будапешті добре цього свідомі. Мадярський уряд виразно каже, що він уже давно був би зайняв Закарпаття, якби не боявся виступу проти себе Румунії й Югославії, що зобов`язані умовою виступати проти напасника на котру небудь державу малої антанти, а таким напасником Мадярщина в цьому випадку булла б.

Власне на це висуває зараду Польща, котра заявляє свою готовість загарбати Закарпаття під свою окупацію й держати її для Мадярщини. Як на це дивиться Мадярщина, не подано, але ми можемо здогадатися, що не дуже прихильно, бо Мадярщині відомо, що Польща — як бульдог: як що зловить, то не пустить, поки в неї не видруть.

Трохи далі від цих безпосередньо зацікавлених держав стоять Італія, Німеччина й інші держави. Німеччина, були донесення, противиться цій комбінації, бо загарбання Закарпаття Мадярщиною зміцнило б Польщу й Мадярщину, а ці держави колись можуть воювати проти Німеччини. Та, як здогадуються, Італія стоїть за Мадярщину.

за матеріалами газети Свобода (жовтень 1938 року)

Дрібноті дозволили погратися в дорослі ігри. Потім кожен розплатився...

Ха... а версію про приєднання Закарпаття до ссср навіть теоретично не висували.. цікаво...