Польський сейм категорично відкинув проект Галицько-Волинської автономії (грудень 1938)

ПРАГА. — Американський кореспондент подає, що від тижня нічого не чути про непокоєння людності Карпатської України з боку терористичних ватаг, висиланих з Польщі. З цього він заключає, що Польща правдоподібно вже залишить Карпатську Україну в спокої.

БЕРЛІН. — Кореспондент „Нью Йорк Таймс", Толишус, пишучи про голоси німецької преси у відношенні до заграничної політики Німеччини, говорить таке: „Німецька преса цікавиться чимраз більше двома справами: Мемелем і Україною. Укрїну далі трактують з більшою резервою, але тижневик графа Ревентльова „Райхсварт", обговорюючи справу польсько-мадярських амбіцій мати спільну границю коштом Карпатської України, відверто зазначає: „Проблема самовизначення і державності Карпатської України може бути розв`язана тільки в рамках цілої України. Україна має населення 45 мільйонів людей, розділених між Польщею, Росією і Чехословаччиною. Відколи їх поділили, боротьба українців за врятування своєї расової індивідуальности ніколи не припинялася. Скоріше чи пізніше, мусить прийти до розв`язки і Будапешт повинен бути настільки розумний, щоб знати, що нація з такою сильною індивідуальністю, як Україна, не може оставатись поділеною, не наражаючи тим європейського миру".

ВАРШАВА. — Американські кореспонденти повідомляє з Варшави: „Українці в Польщі сьогодня зажадали повної автономії, зі своїм власним сеймом і кабінетом міністрів, на території приблизно 40 000 квадратних миль і 9 мільйонів населення. Це булла б більше ніж третина Польщі. Нова автономна територія називалася б „Галицько-Волинський Край", і в нього входилиб: Східня Галичина, Волинь, деякі центральні частини Польщі і Полісся. Проект автономії внесли українські депутати перед сеймом. Він заміщує повну самоуправу, з винятком армії і фінансових справ, якими далі керувала б Варшава. Уряд автономного краю був би, відповідальний перед своїм власним сеймом і він складався б з прем`єра і кількох інших міністрів, що автоматично стали б членами польського кабінету міністрів. Члени польського сейму не мали б права голосу в справах автономного краю. Зрозуміло, що офіційною мовою булла б українська. 

„Проект автономії був підписаний усіми українськими депутатами. Він має маленьку можливість, коли взагалі має, щоб пройти; бо в теперішнім польськім сеймі не можливо було б знайти для нього більшість. Фактично президент сейму правдоподібно викине цей проект цілком з нарад. В сеймових кулуарах перше враження цього проекту було таке, що він викликав огірчення і натаврування серед поляків. Та проект все-таки знайшов подив за свій здібний уклад. 

Польські депутати вказують, що авторство цього проекту є німецьке: „Німецькі впливи на тих територіях приписується бажанням Берліну залякати Польщу, щоб вона занехала план спільної границі з Мадярщиною", пишуть американські кореспонденти. „Чехословацьку пропаганду за „Велику Україну" пояснюють як вимушення, щоб заставити Польщу гарантувати нові чехословацькі кордони. Вечірні газети, коментуючи ці справи, вказують, що Польща це не Чехословаччина. Поляки, говорять вони, не такі, як чехи; вони часто повставали проти гнету і боролися за свою самостійність".

ПРАГА. — Кореспондент „Нью Йорк Таймс", Ґеді, 9 грудня ц. р. доносить з Праги: „Буревійні сигнали, що торкаються України, збільшаються. Прибуття німецького військового аташе до Хусту припадає саме на час, коли в чеській пресі з`явилися звіти про концентрацію польської армії в тешинській окрузі, яку Чехословаччина недавно втратила, а також в Празі розпочалась кампанія з метою довгоочікуваних німецьких планів нападу на польську і російську Україну. Польський Тешин, говорять газети, в першій мірі „Вечерни Новіни", перетворюється у великий мілітарний табір. Польська нервовість виявилась і в тому, що поляки відкликали вояків українського походження, а замінили їх поляками".

ВАРШАВА. — Очільник польського сейму з місця відкинув проект українських депутатів на автономію для українських земель під Польщею і навіть не допустив його на наради. Цього проекту навіть не записано в урядові протоколи, бо очільник сейму, відкидаючи його, сказав, що всякі проекти, які відносяться до територіальних змін, мусять бути одобрені президентом Польщі, або урядом.

ХУСТ. — Митрополит Андрій Шептицький переслав о. А. Волошинові, прем`єрові Карпатської України, привіт з побажанням успіху та благословенням для уряду і населення краю.

ВАРШАВА. — Польська преса подає, що група українців з „Малопольскі Всходнєй" виробила план викрадення з тюрми Бандери, відомого „українського терориста", що був засуджений на досмертну тюрму за організацію атентату на міністра Пєрацького. Бандера відбуває кару в тюрмі у Вроканх на Познанщині. Польські чутки подають іще й те, що до цієї справи втягнуто двох в`язничних сторожів, яким обіцяно по 40,000 злотих кожному за допомогу у звільненні Бандери. Та, як подають польські газети, змову викрито, а затвірників посаджено до тюрми.

ВАРШАВА. — Польський уряд повідомив українських депутатів, що польський сейм не буде розглядати внесеного ними проекту територіальної автономії для українських земель у Польщі. У повідомленні кажеться, що такий проект вимагає зміни польської конституції. А внесення змін в конституцію мусить бути підписане щонайменше четвертиною депутатів, себто в даному випадку 52 депутатами. А це очевидне, що польські депутати відмовляються від підпису українського внесення в справі автономії. Таким чином нема українцям у Польщі ніякої можності домогтися свого права до автономії законним шляхом. 

 за матеріалами газети Свобода (грудень1938 року)