Гітлер починає розхитувати ситуацію в Європі проектом створення Великої України (грудень 1938)

ХУСТ. — Як подають іноземні кореспонденти, в Карпатській Україні з`явилися німецькі знавці, які мають оглянути край і звернути увагу на можливості його економічного розвитку. Також прибули туди військові знавці в певних мілітарних цілях. По краю йде пронімецька пропаганда. Прем`єр о. Волошин сказав, мовляв, такі слова: „Карпатська Україна завдячує своєю свободою Німеччині і за те вона буде їй вдячна". Міністр Карпатської України, Ревай, і голова пропагандного бюра, Комаринський, виїхали до Берліну.

ХУСТ. — Міністерство внутрішніх справ Карпатської України затвердило статут Організації Народної Оборони, „Карпатська Січ". Ця організація свій осідок матиме в Хусті, але свою працю буде простягати на цілу Карпатську Україну. Члени її дістали право носити зброю. Мета цієї організації — оборона державних і національних інтересів Карпатської України, плекання оборонного духа в народі, поборювання ворожої пропаганди, всестороння підтримка українського уряду та постійна підтримка ладу и порядку. 

ПАРИЖ. — Совєти і Польща повідомили офіційно французький уряд, що не випустять зі своїх рук українських земель і будуть спільно їх обороняти перед заходами створити з них окрему Україну. До цієї заяви прилучився ще й румунський король Кароль, що заявив, що Румунія радше піде до війни ніж зречеться Бесарабії на користь України.

БЕРЛІН. — Від яких 6 місяців відбувається постійно перепис усіх українців, що мешкають на території Німеччини. Робиться це для охорони українських імігрантів, бо всі вони є „бездержавними", а це значить, що живуть або на нансенівські паспорти, або взагалі без паспортів. До тих останніх належать політичні перебіжчики з Совєтів і Польщі. Ось цей перепис дав тепер причину до різних комбінацій з боку іноземної преси, яка звязує це з якимись „привілеями" для українців з боку Гітлєра і з „походом на Україну". До цього перепису чіплюють ще й те, що написав тижневик „Райсварт", що тільки в кордонах Великої України може бути здійснене самовизначення Карпатської України враз з її незалежністю. 

ВАРШАВА. — Доносять з Риму, що за всякою правдоподібністю Італія не є тої самої думки, що Німеччина, в справі Великої України. Ходять плітки, що італійський міністер заграничних справ, Чіяно, як прибуде до Будапешту, буде схильний до того, щоб згодитись на проведення плебісциту в Карпатській Україні. В такому випадку, пише польська преса доля цього краю приречена. Він буде прилучений до Мадярщини. 

ЛОНДОН. — Доносять із Совєтів, що в Україні проведено серед офіцерів численні арешти тому, що викрито між ними змову. Йдеться про відірвання України від Росії. Революція мала бути піднята 16. грудня. Між арештованими є генерал Толашинський, ген. Михайлів і 20 полковників. У зв`язку з тим заговором покликано до Москви ген. Тимошенка, команданта київського воєнного округу.

ПРАГА. — „Словескі Деннік" повідомляє: Канцлер Гітлєр переслав урядові Карпатської України 100,000 німецьких марок як пожертву на зимову допомогу для вбогого населення Карпатської України.

ПАРИЖ. — Царський генерал Антон Денікін, відомий монархіст і реакціонер, що в 1919 році за підмогою альянтів відбивав Україну для Росії й напав на українські війська, що боролися з большевиками, заявив, що проти усяких планів поділу білої чи червоної Росії й проти створення самостійної України. Казав, що ніхто не може вважати себе російським патріотом, хто допомагає ворогам Росії. Не є російським патріотом і той, хто допомагає Гітлєрові розбивати Совєти. Денікін сказав таким самим, як і він, білогвардійцям таке: „Біла чи червона, наша батьківщина залишається нашою батьківщиною". І таврував тих російських офіцерів, що відгукуються на ідейні принципи і беруть гроші на боротьбу з Совєтами, чи зголошуються до участі в боротьбі проти Совєтів.

Денікін мовив далі, що два роки тому Гітлєр вислав був до нього і до генерала Гурка посланців, які запрошували їх до Берхтесгадену на конференцію. Денікін не поїхав, але конферував ген. Гурко, якому запропоновано провід у русі за самостійну Україну, на що він не згодився. Але згодилися на таку акцію за самостійну Україну кілька інших генералів. Між ними є ген. Туркул, який уже організує в Німеччині довгий час військові частини для евентуального наступу на Україну.

Ген. Денікін подав далі, що кілька років тому потрапив у його руки (а також і деяких інших генералів) план наступу на Совєти. Згідно з тим планом, мали б бути відірвані від Совєтів Україна, Грузія і Азербайджан. Росія малабути відтята від Чорного моря, а вплив Німеччини мав би сягати аж по кавказькі гори і Каспійське море.

При кінці звернув увагу ген. Денікін на Японію, яка вже перетягнула за гроші на свою сторону багатьох білогвардійців, що готові піти війною проти Совєтів, чи, як каже Денікін, проти „нашої батьківщини".

ПАРИЖ. — У російських білогвардійських колах твердять, що нацисти навмисно пускають плітки про великого князя Володимира як претендента на гетьманський престол в Україні, щоб тим прикрити свого властного кандидата, яким, на їх думку, є бувший великий землевласник Павло Скоропадський.

ПАРИЖ. — Совєтський посол питав французького міністра закордонних справ, чи Франція допоможе Совєтам на випадок, якби Україна хотіла відірватись. На те, кажуть, відповів французький міністр Бонне в комітеті справ закордонних палати послів, що коли б Україна сама піднялася, то Франція не піде проти неї. До цього додають, що Франція не піде на допомогу Совєтам навіть тоді, коли б Німеччина пішла проти Совєтів.

ПАРИЖ. — Російська іміграція далі дебатує над справою України, Росії й Гітлєра. Та тепер промовляє до її переконання щораз більше те, що Гітлер не хоче бачити Романових не тільки на престолі України, але й у Росії.

ПРАГА. — Часопис „Народні Політика" подає що Польща збирає нагромаджені нею війська на чесько-польській границі, в основному в околиці Тешина, і висилає їх на українські землі та до пристані Гдиня над Балтикою. 

Виданий з цього приводу військовий наказ звучить ось так: „Жовніри! Польська батьківщина є загрожена на сході. Ворожі сили намагаються відірвати Україну. Закликаю вас до оборони справедливої справи в Україні й довкола Данцігу". 

Польський посол запротестував проти преси в Чехословаччині за її неприхильне відношення до Польщі.

 за матеріалами газети Свобода (грудень1938 року)

Не той розмах... за ваших предків не знаю, а мої в 1938 навряд чи мали до нього доступ...

Як? Тож все пости з твіттера 1938 року...

Добре, що тоді соцмереж не було...

Адікова многоходовочка...

Дивний претендент на керування об`єднаною суверенною Україною...

Якийсь там незрозумілий родич Миколи II

Тут чорт ногу зломить... про якого великого князя Володимира мова??