Рузвельт оголосив на закритій зустрічі з сенаторами, що в Європі скоро війна (січень 1939)

МЕКСИКА. — Мексиканський уряд з великим поспіхом відправив до Німеччини ген. Аскаратові. Виїзд його є досить загадковий. Здогадуються, що між Мексикою і Німеччиною прийшло до тісного порозуміння.

МЕКСИКА. — Мексиканський уряд допомагає німецьким і італійським фірмам розбудувати цілу сітку своїх представництв для продажу своїх промислових виробів. В замін за те Мексика буде збувати в згаданих країнах свою нафту.

ВАШИНГТОН. — До столиці прибув американський посол до Китаю Джонсон. Він сказав, що, не звертаючи уваги на перемоги японців, війна в Китаї ще далеко не закінчена. В незайнятих частинах Китаю, говорив Джонсон, панує повна дисципліна і готовність далі боротися. „Війна в Китаї довела, що бомбування міст не є вирішальним чинником", - сказав він.

ВАШИНГТОН. — У сенаті сенатор Луіс виголосив промову, в якій говорив, що не лиш не треба скасовувати заборони вивозу зброї до Іспанії, але треба ці заборони укріпити. Бо вивіз зброї до воюючих європейських країв може втягнути Америку у війну з європейськими краями, в першу чергу з Німеччиною, Італією та Японією.

НЬЮ-ЙОРК. — Американське товариство „евтаназії", себто „милосерного вбивства", хоче добитися в Олбані закону, на основі якого лікарі мали би право вкоротити життя тим особам, які є невиліковно хворі, багато терплять і самі просять, щоб їм те життя вкоротити.

ВАШИНГТОН. — В день свого народження, що припадає на 30 січня, президент Рузвельт дякував усім жертводавцям, що того дня складали свої пожертви на боротьбу з дитячим паралічем. Сам Рузвельт мав колись ту страшну недугу і гуманітарні кола вибрали собі день його народження для збору на ту ціль. Вони теж зробили президента своїм почесним головою. З одного лиш балу в Нью-Йорку, в готелі Валдорф-Асторія, прийшло $25,000.

НЬЮ-ЙОРК. — Телеграфна компанія „Вестерн Юніон" запровадила автомати, при помочі яких за вкинену монету можна буде вислати депешу.

НЬЮ-ЙОРК. — Двом європейським професорам, що тепер викладають у Нью-йорськім університеті, вдалося знайти стюсіб, як розбити атом. Така сама вістка прийшла з Німеччини, що й там вдалося професорам розбити атом. Вслід за тим передбачають, що науці вдасться увільнити ту величезну енергію, що міститься в атомі, та пристосувати її до практичного вжитку. Це відкриття викликує з одного боку радість, а з другого страх, щоб ту атомну енергію не обернути на воєнні цілі, що довело б до цілковитого знищення людського роду.

ВАШИНГТОН. — Президент Рузвельт сказав членам військово го комітету, що положення в Європі загрозливе. Він дав на це докази, зобов`язуючи присутніх їх не розголошувати. Ті докази викликали на присутніх величезне враження. Вони удались до президента з надією, що президент буде лише виправдовувати політику уряду у відношенні до продажу літаків Франції. Та замість того, вони почули таке, що попередня справа видалася їм як „курячий корм". Так говорив один з учасників тих нарад. Президент Рузвельт без обиняків сказав, що Європа котиться до війни.

Крім того, він означив кордон американських інтересів у цій війні аж до Франції та берегів Рейну.

ЧІКАГО. — Бувший президент Гувер виголосив промову, в якій гостро критикував заграничну політику президента Рузвельта, та казав, що та політика веде Америку до війни. Гувер також доказував, що в своїй політиці Рузвельт переходить далеко межі своїх прав, даних конституцією.

БЕРЛІН. — Нацистська преса називає президента Рузвельта „Ворогом миру". Подає, що президент мусив уже заключити тайні договори, ціллю яких є війна проти Німеччини, Італії й Японії.

РИМ. — Вірджініо Гайда, редактор офіційного фашистського часопису, пише, що президент Рузвельт „провокує" збройний конфлікт і війну проти Німеччини і Італії, коли зазначає, що оборонна границя США сягає до Франції, по Рейн. Проти цього Італія мусить заявити, що її оборонна границя сягає тепер по Панамський канал.

ВАШИНГТОН. — На пресовій конференції Рузвельт з гнівом і повною рішучістю заперечив, наче б то він на тайнім зібранні з сенаторами сказав, що „границя Америки є у Франції", чи „над Рейном". Такого не було, говорив Рузвельт, а хто таке пускає, говорить очевидну брехню. Рузвельт обвинувачував за це деяких сенаторів і газетярів. Далі він подиктував кореспондентам засади теперішньої заграничної політики, з чого виходило, що американська політика в нічому не змінилась, є далі миролюбива, є заспівпрацю з іншими державами і за те, щоб всі держави, замість зброїтись, роззброювались.

ВАШИНГТОН. — Більшість конгресменів не є задоволена заявою президента Рузвелта перед журналістами, що поголоски, начебто він сказав на тайнім засіданні з сенаторами, що „Границі Америки є у Франції" — є „низька брехня". Конгресмени хочуть змусити президента до зроблення в цьому відношенні якоїсь офіційної і виразної заяви, яка давала б запоруку американському народові, що на випадок війни в Європі Америка не буде втягнена в війну.

 за матеріалами газети Свобода (січень1939 року)