У березні 1939 року щось станеться... (лютий 1939)

Прага, середина лютого 1939.

У березні щось станеться - це пророкування вже від кількох місяців стало денним гаслом Середньої Європи.  Що власне станеться, цього ніхто не скаже, але в Німеччині, Словаччині, Польщі, Мадярщині, Румунії всі живуть в очікуванні чогось великого, рішучого, поворотного, що неминуче мусить статись і станеться.

Вихідною точкою того, що конче мусить статись, має очевидно бути Німеччина. Чому? Бо Німеччина є нині єдиною вирішальною силою в Середній Європі, може навіть в Європі взагалі. Кожен розуміє, що всі дотеперішні кроки Німеччини лише викували зброю для подальших кроків, були лише підготовкою для вирішення питань, від яких залежить добробут і майбутнє німецького народу. Німеччина терпить і найбільше від браку сировини і харчових припасів, але ні прилучення Австрії, ні прилучення Судетів цього питання не розв`язало.

Навпаки, по прилученні цих земель становище ще більш погіршилось, бо ні в Австрії, ні в Судетах немає ані сировини ані надміру харчових припасів. Це землі дуже гарні, дуже мальовничі, є там багато високих гір і стрімких скель, але прохарчувати вони і самі себе не можуть, а не те, щоб віддавати частину своїх харчів для самої Німеччини.

Єдине, чого Німеччина досягнула прилученням цих земель, це з`єднання всіх середньоєвропейських німців в одну цілість, в один могутній 80-мільйоновий блок, якого Європа ще не бачила. Такої досконалої зброї нема нині в цілім світі, але зброю виковано не для того, щоб вона лежала облогом, а для того, щоб її можна було в догідній хвилі вжити. Питання лише в тім, чи нинішня хвиля вже може вважатись догідною й чи саме березень року 1939-го буде тим моментом, коли щось станеться.

 за матеріалами газети Свобода (лютий 1939 року)