20.02.2020 21:02  Каранда Галина 

Трохи про мене, коронавірус і Нові Санжари

 

 

Люди, люди, їх мільярди,

Їх мільярди, хай їм грець.

Добрі, сильні, ситі, багаті -

Всі дуже гарні, і я молодець!

Якщо я в дитинстві кого-небудь ображала, мої батьки питали мене: «А якби тобі таке зробили? Як би ти почувалася?»

Погана звичка приміряти на себе чужі почуття досі зі мною.

Сьогодні я приміряла на себе почуття тих людей, яких евакуювали з «короновірусного» Китаю.

Спочатку по них дуже довго не прилітали ("29-31 січня місто залишили американці, японці, британці і турки, у перший тиждень лютого додому поїхали росіяни та французи. Українців вивезли одними з останніх» - УП). І тут уже навіть росіяни із їх транспортним літаком з лавками та одним на всіх пасажирів горшком посередині салону виглядають не настільки поганими, як нам би хотілося.

1) Як би я почувалася, якби там була Я? Сидіти в епіцентрі інфекції, яка розростається, розуміти, що з кожним днем ймовірність заразитися зростає, і відчувати, що твоя Батьківщина тебе кинула… Образливо. І страшно.

Але таки прилетіли, забрали. Тепер виявляється, що земляки нас дуже не хочуть приймати. Вони перекривають дороги і готові на вила підняти МЕНЕ, бо Я мала нещастя опинитися не в той час не в тому місті, і існує ймовірність, що я вірусоносій.

Дуже образливо. І дуже страшно. Не розказуйте мені більше про єдину країну. Мене кине Батьківщина, мене кинуть земляки.

2) Як би Я почувалася, якби евакуйованих везли в моє місто? Точно б не раділа. Особливо, якби дізналася про це в останній момент. МЕНЕ не попередили, не роз’яснили, не розказали про проведені заходи безпеки. З великого досвіду життя в Україні – я звикла НЕ ВІРИТИ владі. Особливо, коли вона спочатку щось довго приховує, а потім розказує, настільки все безпечно. Мені було б страшно за себе і своїх рідних. Мені було б образливо, що про моє забуте богом і владою місто згадали тільки тоді, коли треба десь лепрозорій влаштувати. Я злилася б. Чи вийшла б я перекривати дорогу? Ні. Та Я, яка зараз пише ці рядки, не вийшла б. Бо вона тримає в голові пункт 1. Цих людей однак потрібно десь прийняти. Це наші люди, це чиїсь діти і батьки. Вони ні в чому не винні. Я б зробила все, щоб максимально обмежити свої контакти і кілограмами б їла часник з цибулею. Навряд, чи я здатна на більше. І ще ця Я розуміє, що від протитуберкульозного диспансеру в центрі міста, від бомжів, що бродять скрізь, роками не перевіряючись ні на які хвороби, бродячих собак, відкритих сміттєвих баків загроза точно не менша, ніж від пари десятків людей із незначною ймовірністю зараження. Причому разом з цими людьми в місто приїдуть і лікарі, і ліки, і кошти, і охорона.

Але існує інша ймовірна Я. Яка могла не мати часу почитати в інтернеті про коронавірус. Яку хтось нажахав, підбурив, розказав, що «всьо пропало», що тепер ми всі (я!, моя родина!) «повиздихаємо». Ця я, може б, і з вилами вийшла. Хтозна. Ми насправді самі не знаємо, на що здатні в екстремальних ситуаціях.

3) Мені важко уявити, що б я відчувала на місті представників усіх рівнів влади, яку справедливо звинувачують у халатності, бездіяльності і т.д., і т.п., і яка мусить приймати оптимальні рішення в мінімальні строки і в ідеалі – відповідати за свої рішення. Їм точно не легко. Та бог з нею, з владою. Бачили очі, що купували – їжте, хоч і повилазьте. Тут би самим людьми залишитися.


Я, чесно кажучи, у великому шоці від цих подій.


Я не могла навіть уявити, що в європейській країні з населенням близько 40 млн. в третьому тисячолітті немає ЖОДНОГО спеціального закладу на випадок екстреної евакуації та карантину для пів сотні осіб. Особливо після того галасу та ґвалту, який підняли були навколо свинячого/пташиного грипу. Чому досі немає такого госпіталю? Який би знаходився за межами населеного пункту, не мав під"єднаної до міської мережі каналізації і т. д. А якщо він все-таки є, чому людей везуть не туди, а в Нові Санжари??? Це точно не найкраще місце...

 І якщо я можу зрозуміти і п.1, і п.2, і, навіть, з великою натяжкою, п.3, то от оцього факту я точно не можу зрозуміти…


Люди, люди, їх мільярди,

Їх мільярди, хай їм грець...


Не хворійте!

Додати коментар
 01.04.2020 07:02  Каранда Галина => Юлія Змій 

У світлі останніх подій ситуація з Санжарами виглядає особливо дивною. І наша влада - теж.
А люди - як люди. Вони такі були і такі будуть. "Люди - злы. Человек - добр."
Дякую за відгук. 

 01.04.2020 03:38  Юлія Змій => Каранда Галина 

Ой так давно я нічого не писала.

Ви знаєте, мені не пощастило пару раз в житті, і знаю точно, всі мої пережиті ситуації були непросто так. Завдяки цьому, я стала інша, чи то доросліша, чи то досвідченіша, але при усьому залишилась собою, так би мовити, своєрідним захисником своєї родини. А ще так хочеться залишитись людиною, бо вірю, що бумеранг ніхто не відміняв.

Люди егоїсти, і світ набагато жорстокіший чим би хотілося думати. В наш час багато хто вибирає гроші та тіло, а душу і совість багато хто проміняв, на пусті "викрутасики", інстраграмні, аля ідеальні фото та відео, та й не тільки це... Як ніби біда до них ніколи не завітає, і стають фальшивими "монетами", а не гуманими істотати.

І так, вернемося до коронавіросу. На сьогоднішній момент, ця хвороба вже добралася в Україну. Останні 8 років, я працюю у туризмі, а ще частенько відвідую різного профілю лікарні так як рідні хворіють. Політика політикою, а медицина у нас дійсно без забезпечення та апаратури. Немає ніякої організованості, ніякої відповідальності, ніякого інтересу мати в країні здорових та сильних духом, одним словом, - живої нації.

Люди вимирають просто, бо до нас не дійшов прогрес, а там де прогрес туди нам треба винаймати вертольоти, а вертольоти то штука недешева. О так і живемо.

А ще треба мати щастя, надію, моральну підтримку та силу духу. І світ не без добрих людей. Є лікарі за покликом серця, є одинокі воїни та волонтери, такі шалені відчайдуги, які докладають чималих зусиль, вмінь, знань, та здобувають новий досвід, вони лікують!!! Є ще люди в яких залишилося щось спражнє, милосердне та поважне. З них починається нація, з них починаємось "ми".

Хочеться подякувати кожному! Хочеться вберегти всіх рідних, знайомих і незнайомих. І сказати: "Ви потрібні один одному. Бережіть себе!"

P. S. Санжари - це був приклад неготовності людей сприймати чужу біду, халепу. "Моя хата була з краю" - подумав санжаровець, не знаючи, що може опинитися в центрі села "Коронавірус".


Будьте здорові! Люблю і цілую :)

 25.02.2020 18:41  Анатолій Костенюк => Каранда Галина 

Цікаво, чи приєдналася б, пані Зоряна, коли б взнала, що є хворі. За підготовку приміщень - одиниця. А піаритися вміють там усі(((

 21.02.2020 18:12  Каранда Галина => Суворий 

Та да... не знаю, чи правда, але наче зам міністра охорони здоров`я сказав приблизно так: "будемо сподіватися, що всі евакуйовані здорові, бо ж має колись бог бути на нашому боці".
Так що до середньовіччя ще дорости треба... щось у мене дежавю по подібній розмові тут про середньовіччя й медицину... 

 21.02.2020 18:07  Суворий => Каранда Галина 

Я от думаю, що буде з тими, в кого підтвердиться коронавірус. Певно палитимемо на вогнищах... Не гуманно, але що поробиш. Середньовіччя так середньовіччя.

 20.02.2020 23:09  Шепітко Олександр => Каранда Галина 

Порошенко сміттям не піарився, він займався міжнародною політикою та обороною, а "оце" всюди встряє, як голова колгоспу, хоча робити цього не повинен (читаймо обов`язки президента) тому й вішають собак на нього. Хоча, ви маєте рацію - премію Дарвіна все одно виграв народ України(( 

 20.02.2020 23:04  Каранда Галина => Самотній Кіт 

це називається дилема...
кожне прийняте рішення буде поганим. 

 20.02.2020 23:02  Самотній Кіт => Каранда Галина 

от-от.. й у мене таке двояке відчуття цілий день.. али двояко-неприємне - це точно.. 

 20.02.2020 22:59  Каранда Галина => Шепітко Олександр 

ніколи не думала, що буду цитувати Біблію не по роботі:)))

(пост не вам конкретно, просто я не можу у блозі відповісти сама собі)))

 20.02.2020 22:50  Каранда Галина => Шепітко Олександр 

я згодна з тим, що зеленський поганий президент.
Я не згодна з тим, що на нього потрібно повішати всіх собак і полити помиями.
Я впевнена, що при будь-якому іншому президенті, включаючи порошенка, в даній конкретній ситуації було б те саме. Попередній приклад зі сміттям тому підтвердження. 

 20.02.2020 22:45  Шепітко Олександр => Каранда Галина 

Hellis
@13Hellis_13
йо.... Только что узнала, что среди эвакуированных сын одной моей бывшей коллеги. работал там. Она с утра в прединфарктном состоянии проклинает власть. А как же она обожала Вовика. чуть ли не целовала телевизор. А теперь он у нее - иуда. А почему? А потому что личного коснулось 

 20.02.2020 22:35  Каранда Галина => Шепітко Олександр 

 20.02.2020 22:30  Каранда Галина => Шепітко Олександр 

)))) але й попереднього президента вибирали теж вони!)))

(Якщо що - я не голосувала за зеленського:) я тільки констатую факти)

 20.02.2020 22:24  Шепітко Олександр => Каранда Галина 

І саме ті люди й вибрали оце(( 

 20.02.2020 22:20  Каранда Галина => Шепітко Олександр 

так отож... 

 20.02.2020 22:20  Шепітко Олександр => Каранда Галина 

А люди з тих пір хіба змінилися? 

 20.02.2020 22:14  Каранда Галина => Шепітко Олександр 

можливо. Але дещо не дає мені бути настільки ж категоричною. Згадайте історію із львівським сміттям. Тоді ще зеленського не було. Львів"яни задихалися від сміття, а пів України тримало оборону, щоб те сміття до них не завезли.
Тоді, до речі, його теж на Полтавщину приперли були... вничку, ночами, щоб ніхто не знав. Висипали прямо під селами. Де взялося - хтозна... А люди потім знаходили в тому смітті чеки з львівських супермаркетів.
але мова зараз не про владу. Мова про нас з вами. Поперегризаємо одне одному горло, чи ні? 

 20.02.2020 21:58  Шепітко Олександр => Каранда Галина 

У твітері це вважають найкращим коментарем до подій:
Beard
@Angrybeardman
Знаєте чому люди зійшли з розуму і блокують прибувших з Китаю??? Не тому що вони дебіли, це само собою, а тому що вони знають, що вибрали такого ж дебіла, який не зможе їм гарантувати захист проти епідемії.?? 

Блог: нові надходження

Усе, що являє собою цікаву інформацію, яку важко загорнути в цілісний літературний чи публіцистичний твір.