Друга безпілотна бомба V-2 і війна (листопад 1944)

ЛОНДОН. — Одна німецька безпілотна бомба "V-2" впала в полудень в одну крамницю дитячих забавок в одному південно-британському місті. Крамниця була повна тоді жінок, що робили передріздв`яні закупи, і їх дітей. Багато з них загинуло на місці, а багато інших відправлено до шпиталів.

Каже команда британських повітряних сил, що відколи британські льотчики стали робити правильні атаки на німецькі позиції над Рейном і Мезою, німці почали пускати менше своїх нових ракетових бомб.

Британське міністерство війни щойно видало повну офіційну заяву про німецьку ракетну бомбу „V-2”. Заява має немалий інтерес для всіх людей, бо, як відомо, німці поклали на неї надію як на чинник, що має, якщо не вирішити долю другої війни, то принаймні на неї поважно вплинути.

Очевидно тому, що таку заяву видано аж тепер, через пару місяців після початку вживання цієї зброї, не можна дивуватися, бо треба було почекати якийсь час аби побачити, який вплив ця зброя буде мати на перебіг війни. Зрештою, люди ждали від такої заяви певних даних про саму зброю, а на це треба було теж витратити певний час, бо ж бомба правильно розривається, не лишаючи майже ніяких слідів про свою будову. Тільки виїмкові бомби не експлодують і дають нагоду розслідувати їх будову, механізм, спосіб висилки, вибуху, тощо. Зібрання всіх таких даних вимагало і більше часу.

Британське міністерство війни передусім зазначує, що в багатьох подробицях нова тайна зброя скидається на першу тайну зброю, так звану „V-1". Вибухові матеріали в ній такі самі й шкоду, яку вона робить, більш-менш подібна. Одначе нова бомба є більша й більше скомплікована і завдяки цьому може робити більшу шкоду, давати, з точки зору німців, кращі результати.

Бомба летить з швидкістю 3000 миль на годину. Вона вилітає в повітря на висоту яких 60 миль, і звідти падає на землю. Вистрілена звідкись з Голандії, вона впаде в Британії за пять хвилин після пострілу. Віддаль між місцем пострілу та місцем вибуху, виносить коло двохсот миль. Через те, що вона летить скорше ніж звук, голос її лету чути аж після того, як вона впаде.

Ці ознаки британське міністсрство визнає поважними технічними досягненнями. Найкращим досягом очевидно було б, якби кожна така бомба і розривалася, не лишаючи по собі сліду так, що ніхто крім німців не знав би її складу та механізму. Та цього німцям видно не вдалося досягнути, і тому бомба є тільки частковим технічним успіхом.

Нова ракета важить коло 12 тон (тобто коло 24,000 фунтів). Має вона в собі коло одної тони вибухових матеріалів. Має довжини 46 стіп, себто якби її поставити навсторч, вона була би така висока, як кількаповерхова камениця. Вона має півшеста стіп у промірі, себто стільки, як висота пересічної людини.

Збудована вона за засадами, які їй полегшують подорож повітрям ("стрімлайнд"); тобто має гостро закінчений ніс та має на собі при кінці чотири плавці, завдяки котрим вона втримує рівновагу підчас лету.

Ракетова бомба складається з кількох частин. Головною частиною є очевидно магазин вибухових матеріалів. Крім цього має відділ з машинерією для контролю польоту, два великі збірникипалива, один на 7,500 фунтів алкоголю, другий на 11,444 фунтів рідкого оксигену. Далі турбіну, гнану газовим генератором, помпу та велику комору для спалювання газів, а також три роди контрольних клапанів.

Головною силою ракети є паливо, яке вона несе в собі. Завдяки ньому ракета може летіти в верхніх шарах земної атмосфери, де повітря так розріджене, що воно не може підтримувати горіння.

Таку ракету ставлять правовісно на позиції, яка складається з твердої стартової платформи. Турбіна, котру обертає сильно розігріта пара, утворена шляхом змішування високо сконцентрованого гідрофенового пероксайду з розчином пермангалату вапна, рухає помпу, котра вприскує рідкий алькоголь і оксиген через запальну комору. Ця суміш запалюється від електричної іскри, котра висилається здалека, і від цього горіння вилітає струмінь дуже горячих газів, що й підкидає 12-тонну кулю в повітря. Ракета підноситься прямо вгору, аж поки наставлений в ній механізм не змусить її повернутися носом до цілі. Через одну хвилину пісіля пострілу ракета здійснює поворот вгору під кутом 45 градусів і тоді автоматично або через радіо відтинається до до неї приплив палива. Від того, де саме відітнеться доплив полива буде залежати, на яку віддаль полетить бомба. Падаючи, бомба треться об повітря й нагрівається, інколи, до червоного кольору.

Як бомба впаде, чути гук, немовби від удару грому. Це звук повітря, бо як сказано вище, бомба летить скоріше, ніж звук. Очевидно, ця сторона нової бомби є страшна сама собою, одначе це ще не вирішує значення бомби для військової перемоги. З заяви британського міністерства повітря можна зробити висновок, що вона вбила немало жертв та зчинила немало страху, одначе вона на остаточний вислід війни більшого впливу мати не може просто тому, що нею не можна поцілити добре на бажані об`єкти. Хоча британський уряд не виключає можливого вдосконалення цієї зброї, все ж таки він сумнівається, чи й ця таємна зброя, навіть вдосконалена, може мати військову вартість.

за матеріалами газети Свобода (листопад 1944 року)

пізнавально...