марення

Тобі, що копирсається у мене в голові,

кажу, облиш пінцет і скальпель,

бери руками, бачу ж, до смаку,

ілюзії крихкої вафлі,

не вкладуй зміст в політ думок,

їх злет переривай падінням,

й нещадно вішай на шнурок

всі кольорові сновидіння,

запалення знімай підпалом,

із опалу кидайся сірниками слів,

та так, щоб серце не розтало,

підтримуй холодом голів.

За безцінь, ні за грош

зречись, продай здобутки кревні,

і вени ріж тільки уздовж,

говорять що, так вже напевно