Тому що я живу, я дихаю тобою
В холоднім сні, в самотності кімнат
Де кожен погляд мабуть буде грою
І кожен постріл приводом для втрат.
Вогонь притихне, стомлені пратіні
Мене притиснуть до вологих стін
У цій кімнаті, де слова розмінні,
І душі продаються за безцінь.
Змітаю пил з твоїх енциклопедій,
Перегортаю сторінки своїх незнань.
Ми вже в житті награлися комедій,
Минувши смугу романтичності зітхань.
Ти мовчки підеш, я і не тримаю,
Горнятко кави допиваючи до дна,
Ти ж просто гість, в якому я зникаю,
Душі-гітари зірвана струна.
2011
