Чи просто так – зробити щось хороше, 
Не прагнучи ні визнання,  ні слави?
І,  сонця не чекаючи,  самому
Нагріти світ проміннячком ласкавим?
Світитися,  горіть,  уболівати, 
І бути справжнім в паралелі кожній?
Скажіть.Скажіть,  - це так насправді – просто?
А чи інакше  вже ніяк не можна?
Зізнайтеся – що Вам дає наснаги
Не здатися і рук  не опустити?
Чи просто так – крізь бурі і незгоди
Крутити світ свій? Впевнено крутити!
І – вірити: ніколи не розтане
Цей край казковий в хмарнім шумовинні …
І дійсність цю примружену тримати, 
Вміщати все у миті швидкоплинні.
Чи просто – серед  сірого будення
Барвисте  відголосся  хмар відчути?
Щасливий храм в собі побудувати
І в храмі цім таки щасливим бути…
Лубни, 18.04.2013