Серед степу, ой та на Покрову
Козак об’явився!
Сів на коня і з степу в діброву
Хмеликом повився.
Мчав без втоми через гори й мОсти
З ночі до світання,
Щоб почути шанування, тости
І щирі вітання!
В день осінній линуть в Чисте Поле
Слів бадьорі злети:
– Вітаємо, козаче-соколе,
Ліричний Поете!
Нехай щедра доля не минає,
А минають чвари!
– Будь здоровий! – заклик наш лунає,
– На коня три чари!
