Червоний світанок
Кров світанку на стінах стікала смугами,
Пробивалось проміння до вулиць неба.
Пурпурові хмарки були сонцю слугами,
І туман покривав залізничні ребра.
На дроти ще нічної північної вулиці
Забирались сороки з підбитими крилами.
Їхні долі на площі учора спіткнулися,
Переховані всоте чужими могилами.
Поїздами приходили весни у сукенках,
Умивались дерева сльозами кривавими.
І гучні громовиці спивалися сутінками,
Доки сонце з`являлось розмитими плямами.
Билось серденько пташки у пісні обірваній,
Тьмяні вулиці мляво ковтали автівки.
І у тому пориві душі нерозірваній
Цей світанок лунав на старенькій платівці.
