Мабуть, легко живеться бездушним
з рубрики / циклу «Тому що люблю»
Стерті і рвані струни душі
Забриніли у теплих оковах,
Я віддала себе цій любові
Всю до краплі, думки і вірші.
Крила боляче кроїли серце,
Забинтовані рани боліли...
Ті отрутою знову хворіли,
Що пекла гірше солі і перцю.
О, душа! Ти стоїш непорушно.
Ти стомилась добряче, напевно,
То сміялась, то плакала ревно...