Смішний випадок з мого життя
Життя людини довге, а тому повне різними ситуаціями. Якісь із них засмучують, інші ж роблять щасливими. Одне змушує нас плакати, наступне – сміятися. Але найцікавіші та найбільш веселі спогади завжди родом з дитинства. І залишаються вони з нами на все життя.
Влітку, ми з другом Василем завжди їздимо в село. Так склалося, що батьки наші живуть в місті по сусідству. А бабусі також живуть в сусідніх будинках в одному селі. Тому ми з Васьком великі друзі. Адже ми виросли разом. Влітку в селі немає часу нудьгувати. Завжди знайдеться цікаве заняття. Їх там стільки, що все переробити не встигаємо. Потрібно на риболовлю сходити, курінь збудувати, в Козаки-Розбійники пограти, на річці щоденно гарно покупатися. А ще немає проблем знайти компанію, так як приїжджає багато міських хлопців на канікули.
Рушили ми якось в ліс по суниці. У місті соковита, свіжа ягода – велика рідкість. Потрібно купувати на ринку за великі гроші. А в місцевому лісі її багато, вона там велика, червона, дуже смачна.
Ми вже поверталися, коли відчули, що ніби за нами хтось стежить. Обертаємося, немає нікого. Тільки шурхіт в кущах чути. Ніби туди хтось сховався, щоб ми його не помітили. Злякалися ми тоді не на жарт. Але вирішили не втікати. По-перше, це не рекомендується в хвилини небезпеки. А, по-друге, було шалено цікаво хто там ховається.
Знову почув шарудіння, ми з приятелем різко, але одночасно обернулися. Це виявилось маленьке лосеня, яке з цікавістю, але і з побоюванням нас розглядало. Ми тоді вдосталь посміялися над своїм страхом.
А лісовий малюк виявився дуже милим, доброзичливим. Він йшов за нами майже до самого села. Так ми йому сподобалися. Зупинився лише на виході з лісу. Провів, а потім відправився назад. Адже його десь чекає мама.