Музика в моїй душі
Музика скрізь і завжди звучить. Немає абсолютної тиші. А ті звуки, які ми чуємо щодня і звикаємо до них, вони часто звучать наче ноти, що поєднуються в приємну мелодію, надаючи настрій кожному дню. Музика для мене це ніби горда хоругва, яка розвивається на вітрі позитивних емоцій.
Тонке і наполегливе, немов настирливий комар, цокання годинника, приглушена товщою стіни розмова в сусідській квартирі, бурчання мого милого котика, шум дзвінких крапель дощу за вікном – це музика.
Але в моїй душі після вдалого дня звучить і інша «мелодія», яка наче легкий вальс кружляє в танці з урочистим маршем. Неймовірне поєднання звуків народжує особливий стан свята. Така музика звучить нескінченно по-доброму, вітаючи все в моєму житті, і будь-яке починання, і довгоочікуване закінчення славної справи.
Звичайно, бувають і сумні моменти, вони створюють свої умови для звучання мелодії. Тоді вона може бути дуже спокійною, а іноді і сумною. Так, наприклад, розчарування в людині, або розлука з другом відгукуються в моїй душі тонким звуком рвучих струн. Все здається неймовірно сумним, немов туман сірості огортає душу. У такі моменти добре думати і мріяти. І на цьому благодатному ґрунті народжуються вже інші мелодії, інший настрій.