07.12.2019 23:22
for all
68 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Поліанна М

В. Рентген чи І. Пулюй: хто першим відкрив Х-промені?

В. Рентген чи І. Пулюй: хто першим відкрив Х-промені?

У другій половині XIX століття Іван Пулюй зробив справжній науковий прорив. Деякі дослідники вважають, що саме він першим створив рентгенівський апарат і зробив це задовго до Вільгельма Конрада Рентгена.

Іван Павлович Пулюй – відомий український учений, фізик і електротехнік, винахідник Х-променів, які тільки через 14 років після його відкриття назвуть «рентгенівськими». Але при всіх його заслугах ім`я цієї людини довгий час залишалося невідомим широкому загалу.

Разом з Теслою

Народився Іван Пулюй в лютому 1845 року в містечку Гримайлів, Галичина (нині Тернопільська область, Україна) в родині високопоставленого чиновника. Вся рідня вважалася дуже побожною, хлопчик з дитинства збирався стати греко-католицьким священиком. До 1865 року навчався в Тернопільській гімназії. Потім подався до Відня, де спочатку закінчив з відзнакою богословський факультет університету, а пізніше вступив на фізико-математичне відділення філософського факультету. Небажання Івана ставати священиком дуже засмутило близьких. Він старанно займався фізикою, захопився вивченням явищ, породжених електричним струмом в вакуумі, цікавився проблемами в галузі молекулярної фізики, домігся чималих успіхів, але його завжди цікавило питання природи випромінювання, що породжується катодними променями.

У 1875 році молодого фізика як стипендіата австрійського міністерства освіти направляють на стажування в Страсбурзький університет до професора Августа Кундтові.

Там він познайомився з іншим стажистом – сербом Ніколою Тесла. Вони разом почали виготовляти газорозрядні трубки для фізичних експериментів і впритул наблизилися до розгадки природи випромінювання, що походить від катодних променів. Коли для складних дослідів молодим вченим необхідні були скляні трубки, то Пулюй самостійно освоїв ремесло склодува. Свої дослідження він продовжив і в Відні після повернення з Франції. А вже скоро, в 1881 році, фізик сконструював «лампу Пулюя», що стала прообразом майбутнього рентгенівського апарату. За допомогою свого відкриття Іван Павлович зумів зробити разюче чіткі знімки зламаної руки 13-річного хлопчика, а також руки своєї дочки із захованою під долонею шпилькою. І місце перелому, і шпилька відмінно проглядалися на отриманих зображеннях. Винахід завоював срібну медаль на Міжнародній електротехнічній виставці в Парижі, але першу наукову статтю про своє відкриття вчений опублікував тільки через два місяці після німця Рентгена (грудень 1895 р., лютий 1896 р.).

А ось німецька преса і наукова громадськість за короткий час зуміли переконати світ, що першовідкривачем чудо-променів став саме німецький фізик, а таємничі Х-промені моментально отримали назву «рентгенівських». Просто відкриття Вільгельма виявилося не тільки раніше зареєстрованим, але і, на думку німців, більш досконалим. Скромність і благородство натури вченого, який в той час проживав у Празі, не дозволили йому боротися за визнання і дивіденди.

Вчений зі світовим ім`ям

Іван Павлович Пулюй і надалі займався науковою діяльністю, ставши одним з провідних фізиків-електротехніків Європи рубежу XIX-XX століть, професором і пізніше ректором Німецької вищої технічної школи в Празі, де створив першу в Європі кафедру фізики і електротехніки, в котрій пропрацював 30 років державним радником з електротехніки Чехії і Моравії. Тоді ж він знайшов кошти для видання молитовника українською мовою, особисто склав і перевів на рідну мову підручник з геометрії для українських гімназій і шкіл. Іван Пулюй прекрасно знав давньоєврейську, давньогрецьку, іберійську, що дозволило йому виконати значну частину роботи по перекладу Біблії на українську мову. Він підтримував студентські рухи і разом з ученим Іваном Горбачевським створив спеціальний фонд, який допоміг багатьом студентам влаштуватися в європейські університети.

У 1916 році фізик і електротехнік за станом здоров`я відмовився від посади міністра освіти Австро-Угорської імперії, але продовжував займатися наукою. Пулюй автор близько 50 наукових робіт українською, німецькою, англійською мовами. Фізичні прилади, які використовував Іван Павлович, зараз зберігаються в музеях університетів Відня, Парижа, Страсбурга, Лейпцига.

Український фізик Іван Пулюй помер в Празі в 1918 році, де і похований.


___________

Шкільний реферат з фізики для учнів 9 класу на тему «В. Рентген чи І. Пулюй: хто першим відкрив Х-промені?». Бажаю отримати 12 балів за повідомлення.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 08.12.2019 00:02  КАЛЛИСТРАТ => © 

+++ ! )))

Неисповедимы пути научные.... )))

Как-то читаю об украинских нобелевских лауреатах - 6 человек и все вовремя уехавшие евреи))) Умный у нас народ )))