Історія створення НВЧ-печі
Хоча сьогодні мікрохвильова піч використовується практично в будь-якій точці світу, її винахід насправді відбувся завдяки щасливому випадку. Це виникло в радіолокаційних системах, розроблених під час Другої світової війни. На початку війни фізики створили магнетрон, який представляє собою електронну трубку, яка генерує мікрохвилі. Технологія була використана в першу чергу для поліпшення характеристик британських авіаційних радіолокаційних установок.
Інженер Персі Спенсер, співробітник Raytheon, проводив свої магнетронні експерименти, коли виявив напрочуд дивовижний факт. Після наступної експериментальної сесії він зрозумів, що шоколад в його кишені повністю розтанув. Це дало привід одразу ж поспішити провести ряд додаткових експериментів з іншими продуктами, розуміючи, що це, швидше за все, пов`язано з мікрохвильової енергією.
Розкривши потенційне використання цього відкриття, він вирішив продовжити свої експерименти, закривши магнетрон в металевому ящику. З цих спроб прийшла ідея створити мікрохвильову піч (НВЧ), яка привела до революції в кулінарному світі. У 1946 році винахід було вперше запатентовано Raytheon.
Рік по тому була випущена перша в світі піч з використанням мікрохвиль – НВЧ-піч, але вона була призначена не для приготування їжі, а тільки для розморожування продуктів. Через її величезний розмір і вагу, вона не була особливо практичною для комерційного використання, тому частіше використовувалася для потреб армії і великих ресторанів. Перші побутові моделі були випущені в період з 1952 по 1955 рік компанією «Tappan Stove Company». Однак тільки в 1970-х роках так звані «радарні печі» стали вірним помічником для більшості західних домогосподарок. І вже в 1979 році з’явились НВЧ, які нічим не відрізнялись від сучасних моделей: була обертова тарілка, керування магнетроном здійснювалося через мікропроцесор.
Мікрохвильова піч використовує електромагнітні хвилі, для домашнього ужитку частота коливань приладу становить 2, 45 ГГц. Під час їх впливу деякі молекули з великим дипольним моментом (наприклад, вода або жир) приймають енергію, яка запускає процес діелектричного нагріву. Тобто молекули води починають з частотою 2, 45 ГГц обертатися, перевертаючись на 180 градусів під час кожного коливання. З цієї причини продукти з низьким вмістом води або жиру нагріваються набагато повільніше в НВЧ-печі, ніж більш зволожені. Проникність коливань мікрохвиль дуже низька, всього 1-3 сантиметри, тому нагрів усього тіла відбувається вже за рахунок звичайної теплопровідності.
Відкривач мікрохвильовки Персі Спенсер народився в 1884 році в Хоуленді, штат Мен. У 18 років він вирішив вступити на службу в ВМС США. У 1920-х і до початку 1930-х років він працював в Raytheon, а пізніше виявився одним з провідних експертів в світі по розробці радіолокаційних систем. Спенсер помер в 1970 році, а в 1999 році його портрет був поміщений американськими винахідниками в алею слави разом з іменами найвідоміших винахідників світу.
